ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
19 вересня 2019 року м. Київ № 640/15469/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України
про визнання протиправним та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 42552598), в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України в особі заступника начальника Святошинського районного відділу Біденко С.А., оформлену листом від 17.01.2019 № 9/102-19;
2) зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України в особі заступника начальника Святошинського районного відділу Біденко С.А. повторно розглянути заяву позивача з доданими документами та направити їх до територіального органу ДМС України для прийняття рішення про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням з урахуванням висновків судового рішення.
Позов надісланий до суду 12.08.2019. що підтверджується штампом ДП «Укрпошта» проставленого на конверті, в якому надіслана позовна заява з додатками.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи з відмови у наданні громадянства України та поверненні поданих позивачем документів на доопрацювання.
Зокрема, ухвалою суду від 22.08.2019 звернута увагу позивача на пропущенням позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України та запропоновано позивачу надати суду, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
12.09.2019, на виконання вимог вищенаведеної ухвали від позивача на усунення недоліків позовної заяви надійшла заява, до якої надано уточнений адміністративний позов, а також надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду зазначено про те, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин, оскільки він не може перебувати постійно на території України та знаходився за кордоном.
Додає, що приїхати вирішувати питання щодо отримання громадянства у січня 2019 року він не міг через військовий стан та заборону на в'їзд в Україну громадянам Росії, і майбутні вибори Президента України.
Звертає увагу, що наступного разу до України позивач прибув лише 16.07.2019 та 27.07.2019 виїхав.
Відтак, просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути визнані судом достатніми, а причини - поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Позивач у позовній заяві зазначає, що у грудні 2018 року ним подані документи до органів ДМС задля отримання громадянства України. Однак розгляд його справи щодо отримання громадянства затягнувся, оскільки не було надано оригінал свідоцтва про народження та виписки з ДРАЦС.
Позивач додає, що після надання ним вказаних документів до ДМС, позивач виїхав до Російської Федерації, оскільки не міг перебувати на території України більше 90 діб.
Наступного разу приїхав до України лише 16.07.2019, оскільки у той момент коли була прийнята відмова він не міг приїхати до України через військовий стан та заборону на в'їзд в Україну громадянам Росії, і майбутні вибори Президента України.
Між тим, суд зазначає, що доводи позивача про те, що останній не міг приїхати на територію України задля вирішення питання з громадянством через військовий стан та обмеження на в'їзд до України громадян Росії, є необґрунтованими, оскільки відповідно до Указу Президента України від 26.11.2018 №393/2018, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 26.11.2018 № 2630-VIII, військовий стан на території України введено з 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.
В той же час, позивач звертає увагу суду на те, що 10.12.2018 він повернувся до України, тобто, позивач прибув до України у період військового стану, який було оголошено з 26.11.2018 по 26.12.2018 і це йому жодним чином не перешкоджало вчиняти певні дії.
Відтак, на момент прийняття відмови Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України, оформленої листом від 17.01.2019 № 9/102-19, позивач міг та мав можливість перебувати на території України задля вирішення питань, пов'язаних з громадянством, оскільки військовий станом вичерпав свою дію 26 грудня 2018 року о 14 години 00 хвилин, та мав можливість цікавитись своїм питання та отримувати з цього приводу інформацію.
Крім того, відповідно до п/п 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2012 № 150 іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
При цьому, відповідно до п. 89 Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Згідно з п. 90 Положення № 215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.
Тобто, зважаючи на те, особи-іноземці можуть перебувати на території України не більш як 90 днів протягом 180 днів, а строк розгляду заяви та доданих до неї документів та відповідно прийняття рішення не перевищує місячний термін, тобто 30 днів, суд приходить до висновку, що позивач мав би усвідомлювати, що після його від'їзду може бути вирішено питання або щодо повернення документів на останньому доопрацювання, або щодо надіслання таких документів до територіального органу Державної міграційної служби України та як наслідок прийняття рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Крім того, судом враховується, на чому позивач також акцентує увагу, що позивач має місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд звертає увагу позивача на те, що питання отримання громадянства України є важливим та потребує ретельного вивчення документів осіб, з якими останні звертаються задля отримання громадянства України.
Натомість, позивач після подання у грудні 2018 року до територіального підрозділу ДМС заяви з документами щодо отримання громадянства покинув територію України, не дочекавшись прийняття одного із рішень, визначених п.п. 89-90 Положення № 215, а до України приїздив лише 16.07.2019, тобто більше ніше через шість місяців, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, є не поважними.
При цьому, позивач не довів обставин, які б свідчили, що позивач мав перешкоди для користування поштовим зв'язком для звернення до суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а отже позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 визнати неповажними.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Позовну заяву повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .
Суддя О.А. Кармазін