ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 вересня 2019 року № 640/14672/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
проскасування постанов про накладення штрафу Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , за участі представника позивача - ОСОБА_3 , представника відповідача - не прибув, третя особа - ОСОБА_2 .
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просила: - визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни №57116426 від 26.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн.; - визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни №57116426 від 29.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.07.2018 постановою Апеляційного суду міста Києва було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 ; рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.01.2018 змінено та зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним рішенням визначені способи та дні з годинами участі батька у спілкуванні з дитиною.
Виконавчий лист по цивільній справі №752/22214/16-ц знаходиться на виконанні державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни.
Державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій 19.07.2019 та 26.07.2019 складені акти щодо невиконання з боку позивачки, як боржника у виконавчому провадженні №57116426, рішення суду, а саме незабезпечення у встановлений рішенням суду час спілкування дитини зі своїм батьком.
На підставі складених 19.07.2019 та 26.07.2019 актів державним виконавцем винесено постанови №57116426 від 26.07.2019 та №57116426 від 29.07.2019 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Позивачка не погоджується із винесеними державним виконавцем постановами, оскільки жодних перешкод у спілкуванні дитини з батьком не чинила. В той час, як дитина сама не бажає спілкуватись із батьком, у зв'язку з чим мало місце звернення за психологічною допомогою.
Посилаючись на положення Конвенції про права дитини від 20.11.1989 та судову практику з подібних спорів, позивач просила врахувати вказані норми та задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 21.08.2019.
В судове засідання 21.08.2019 сторони не прибули.
Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, 20.08.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В зв'язку з заявленим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи та залученням до участі у справі третьої особи - ОСОБА_2 , судом ухвалено відкласти розгляд справи на 03.09.2019.
В судовому засіданні 03.09.2019 третя особа ОСОБА_2 , з огляду на неотримання копії позову, просив відкласти розгляд справи.
За заявлених обставин розгляд справи відкладено на 10.09.2019.
В судовому засіданні 10.09.2019 представник позивача вказав на неотримання пояснень третьої особи, а тому для надання можливості надати додаткові пояснення у відповідь на заперечення третьої особи, судове засідання відкладено на 17.09.2019.
В судовому засіданні 17.09.2019 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник відповідача до суду не прибув, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання. Надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на численні випадки невиконання позивачкою рішення суду.
Третя особа - ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що позивачка систематично не виконує рішення суду та не надає можливості йому спілкуватися з дитиною у встановлений судовим рішенням час.
Вирішуючи спір суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини шостої статті 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною врегульовано статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною першою цієї статті встановлено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем (частина друга статті 64-1).
Відповідно до частини третьої статті 64-1 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У відповідності з частиною четвертою цієї статті, у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону (частина сьома статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, відповідно до частини першої цієї статті у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на примусовому виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві знаходиться виконавчий лист №752/22214/16-ц, виданий 23.07.2018 Голосіївським районним судом м. Києва, яким зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Визначено способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 . наступним чином: перший місяць: - щосереди з 17 год.00 хв. до 20 год.00 хв., - щосуботи з 10 год.00 хв. до 13 год.00 хв., - без присутності матері ОСОБА_1 ; з другого місяця: 1-й та 3-й тиждень місяця: понеділок, п'ятниця з 17 год.00хв. до 19 год.30 хв., 2-й та 4-й тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та з 17 год.00 хв. п'ятниці до 18 год.00 хв. суботи; - з 1-го по 15-те липня щороку, - на день народження дитини - спільне спілкування з урахуванням бажання дитини.
Матеріали справи містять Акт державного виконавця від 19.07.2019 (розпочато о 17 год.14 хв., закінчено о 17 год.18 хв.), складений головним державним виконавцем Кузьменко Л.М. про те, що виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_1 74 з метою перевірки виконання рішення суду встановлено, що ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_5 в зазначений час, який визначений у рішенні суду, не спілкувався. Рішення суду не виконано.
При цьому, в Акті державного виконавця від 19.07.2019 стягувачем Дубас І .В. здійснено запис про те, що «…на виконанні рішення суду знаходились дві невідомі особи жіночої статі, що перешкоджали виконанню рішення суду, злякали мою доньку та проводили відеозйомку без будь-яких дозволів, Рішення суду не виконано».
У вказаному Акті наведені пояснення боржника ОСОБА_1, в яких остання вказала, що вивела дитину на дитячий майданчик для спілкування з батьком, проте дитина самостійно виявляє категоричне небажання спілкуватися з батьком, не хотіла дивитись у бік батька та почала плакати. В Акті ОСОБА_1 зазначила клопотання про закінчення виконавчого провадження.
Також з Акту від 19.07.2019 вбачається, що при проведенні виконавчих дій був присутній свідок ОСОБА_11 .
Позивач стверджує та підтверджує стягувач ОСОБА_2 записом в Акті від 19.07.2019, що при проведенні виконавчих дій проводився відеозапис.
На підставі Акта державного виконавця від 19.07.2019 головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любов Михайлівною 26.07.2019 винесено постанову ВП №57116426 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 у розмірі 3400,00 грн. за невиконання рішення суду.
Пунктом 2 резолютивної частини даної постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
26.07.2019 державним виконавцем складено Акт (розпочато о 17 год.17 хв. закінчено о 17 год. 22 хв.) про те, що виходом державного виконавця за адресою АДРЕСА_1 (дитячий майданчик) з метою перевірки виконання рішення суду встановлено, що ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_5 не спілкується в зазначений рішенням суду час. Рішення суду не виконано.
В Акті від 26.07.2019 містяться пояснення боржника ОСОБА_1 аналогічного змісту, що наведені в Акті від 19.07.2019.
На підставі Акта від 26.07.2019 головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любов Михайлівною 29.07.2019 винесено постанову ВП №57116426 про накладення штрафу у розмірі 3400,00 грн. на боржника ОСОБА_1 за невиконання рішення суду.
Пунктом 2 резолютивної частини даної постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
З оскаржуваних постанов вбачається, що державний виконавець застосував до боржника штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн. за невиконання рішення суду.
Слід наголосити, що нормами статті 64-1 та статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» застосування штрафних санкцій допускається за невиконання рішення суду без поважних причин.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об'єктивно перешкодило виконанню судового рішення.
З виконавчого листа №752/22214/16-ц, виданого 23.07.2018 Голосіївським районним судом м. Києва, яким зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що у визначений судовим рішенням час батько ( ОСОБА_2 ) має спілкуватися з дитиною без присутності матері ОСОБА_1 .
В той же час, у випадках, коли складався державним виконавцем Акт від 19.07.2019 та 26.07.2019 та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 була присутня з малолітньою ОСОБА_5 . Як стверджує позивачка, вона вивела доньку для спілкування з батьком, але донька сама не бажає з ним спілкуватись.
Окрім позивачки ОСОБА_1 19.07.2019 перебувала ще й інша особа, як зазначено в Акті від 19.07.2019- свідок ОСОБА_11 .
Більше того, проводився відеозапис 19.07.2019 задля того, як стверджує позивачка, щоб підтвердити небажання малолітньої ОСОБА_5 спілкуватись з батьком.
Присутність позивачки ОСОБА_1 при вчиненні заходу на виконання судового рішення підтверджується і 26.07.2019.
Власна присутність ОСОБА_1 19.07.2016 та 26.07.2019 при вчиненні заходу на виконання судового рішення, а тим більше інших осіб та проведення відеозапису при цьому, на думку суду є не підтвердженням поведінки малолітньої ОСОБА_5 щодо небажання спілкування з батьком, а порушення позивачкою умов, чітко визначених судовим рішенням.
Також, як на підставу обгрунтування позову, позивач посилається на висновок Голосіївського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, викладений в листі від 04.07.2018 №100/09/10-696 «Про проведену роботу психолога», адресований начальникові Служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Антошко І.І., в якому зазначено, що: «…значущою для дитини є мати. Вона піклується, гуляє, грає із дитиною. Емоційно доступна та включена в емоційне поле дитини; - комфортним оточенням для дитини є: ОСОБА_12 (вітчим дівчинки), її бабусі: бабуся ОСОБА_13 (прабабуся з боку матері), бабуся ОСОБА_14 (бабуся з боку матері), бабуся ОСОБА_15 (бабуся з боку батька), Бабуся ОСОБА_17 (бабуся з боку вітчима), також важною для дитини є подружка-одноліток ОСОБА_16 ; - відхилюваною та лякаючою для дитини є фігура батька, про що свідчить соматична реакція дитини. Ця реакція не є контрольованою, тобто відбувається на несвідомому рівні; - психоемоційний стан дитини переважно тривожний».
Однак, із наявного у матеріалах даної справи рішення Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 вбачається, що під час розгляду цивільної справи у спорі між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 щодо ОСОБА_5 , досліджувались і інші висновки психологів та органів опіки і піклування і, зокрема, згідно висновку органу Опіки і піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.07.2018, батькові рекомендовано зустріч з малолітньою ОСОБА_5 , 2013 року народження проводити без участі сторонніх осіб.
Враховуючи особисту прихильність дитини до кожного з батьків, вік дитини, керуючись рекомендаціями Комісії з питань захисту прав дитини, діючи виключно в інтересах дитини Апеляційний суд міста Києва у своєму рішенні від 12.07.2018 визначив спосіб спілкування ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_5 .
Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення Іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дії відповідача узгоджувались із вказаними приписами.
За повторне невиконання рішення суду Законом України «Про виконавче провадження» передбачається застосування штрафних санкцій у певному розмірі. В той же час, Законом не визначено кількість таких випадків. А тому застосування оскаржуваними постановами штрафу у розмірі 3400,00 грн. не суперечить чинному законодавству.
З урахуванням всього вище викладеного суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обгрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 287, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни №57116426 від 26.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн. та визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни №57116426 від 29.07.2019 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко