ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
17 вересня 2019 року справа №826/842/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (далі по тексту - позивач, ПрАТ "Київський страховий дім")
доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі по тексту - відповідач, Нацкомфінпослуг)
провизнання протиправною та скасування Постанови відповідача №1288/1996/13-5/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 06 грудня 2017 року
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що в його діях відсутній факт порушення вимог статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у частині несвоєчасного виконання розпорядження Нацкомфінпослуг, яка є предметом оскарження в суді, та винесення оскаржуваної постанови не ґрунтується на вимогах норм матеріального права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/842/18 в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувана постанова прийнята правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", окрім того, відповідач зазначив, що позивачем несвоєчасно виконано вимоги розпорядження від 16 березня 2017 року №560, а тому прийнята постанова є правомірною, що підтверджено також рішеннями першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено в скасуванні розпорядження, на підставі якого і винесено оскаржувану постанову, тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 29 березня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; представники позивача та відповідача подали заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
08 листопада 2017 року відповідачем складено акт про правопорушення, вчинені ПрАТ "Київський страховий дім" на ринку фінансових послуг №1996/13-5/14 та розпочато провадження у справі про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, а саме: щодо невиконання розпорядження відповідача "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" від 16 березня 2017 року №560.
06 грудня 2017 року за результатами розгляду акту від 08 листопада 2017 року №1996/13-5/14 прийнято постанову "Про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг" №1288/1996/13-5/14.
Вважаючи, що справу про порушення на ринку фінансових послуг не можливо розглядати до вирішення в суді справи про скасування розпорядження від 16 березня 2017 року №560, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Матеріали справи підтверджують, що 16 березня 2017 року відповідачем прийнято розпорядження "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" №560 (далі по тексту - Розпорядження №560), яким зобов'язано позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити відповідача про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 06 квітня 2017 року.
Розпорядженням від 16 березня 2017 року №560 встановлено, що до відповідача надійшло звернення ОСОБА_1 від 27 січня 2017 року (вх. №Р-457 від 06 лютого 2017 року) щодо невиконання позивачем зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 вересня 2015 року №АЕ/5689410 та порушення вимог законодавства про фінансові послуги. У зверненні ОСОБА_1 порушувалося питання щодо неправомірної відмови позивачем у виплаті страхового відшкодування.
За результатом розгляду документів, наданих позивачем на вимогу Нацкомфінпослуг листами від 16 лютого 2017 року №308, 16 лютого 2017 року №309, відповідачем встановлено, що позивачем невмотивовано відмовлено у здійсненні страхового відшкодування, чим порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг, а саме абзаців першого-третього пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Листом від 04 квітня 2017 року №789 позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16 березня 2017 року №560 та просив виконання Розпорядження №560 зупинити.
Листом від 13 квітня 2017 року №2830/13-8 відповідач повідомив позивача, що клопотання від 04 квітня 2017 року розглянуто на засіданні комісії та не прийнято рішення про зупинку виконання Розпорядження №560.
25 квітня 2017 року відповідачем складено акт про правопорушення, вчинені ПрАТ "Київський страховий дім" на ринку фінансових послуг №900/13-4/14, на підставі невиконання вимог Розпорядження №560.
Листом від 27 квітня 2017 року №3215/13-8 відповідач повідомив позивача, що розгляд справи про правопорушення на підставі акту від 25 квітня 2017 року відбудеться 17 травня 2017 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 3, кім. 647.
Отримавши лист від 27 квітня 2017 року №3215/13-8, позивач повторно направив відповідачеві клопотання від 16 травня 2017 року №1094, в якому просив зупинити провадження у справі про правопорушення законодавства на ринку фінансових послуг за актом від 25 квітня 2017 року №900/13-4/14.
Листом від 17 травня 2017 року №3699/13-8 відповідач повідомив позивача, що розгляд справи, розпочатої актом від 25 квітня 2017 року №900/13-4/14 відбудеться 18 травня 2017 року об 11 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, конференц-зал, 1 поверх.
18 травня 2017 року відповідачем прийнято постанову №611/900/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою за невиконання Розпорядження №560 до позивача застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн.
Постанова від 18 травня 2017 року надіслана позивачеві разом із супровідним листом від 19 травня 2017 року №3747/13-8, що підтверджується відміткою позивача про реєстрацію вхідної кореспонденції від 23 травня 2017 року.
Вищезазначену постанову від 18 травня 2017 року позивачем оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва, про що подано відповідну позовну заяву 15 червня 2017 року.
07 липня 2017 року відповідачем складено Акт про правопорушення, вчинені ПрАТ "Київський страховий дім" на ринку фінансових послуг №1324/13-4/14, в якому зазначено, що станом на дату складання Акту позивачем не надано документів, що підтверджували б виконання вимог Розпорядження №560.
Клопотанням від 27 липня 2017 року вих. №1716 позивач просив зупинити провадження у справі у зв'язку з провадженням у справі №826/4806/17, на що листом відповідача від 28 липня 2017 року №5854/13-8, отримав повідомлення, що 03 серпня 2017 року відбудеться розгляд справи відповідно до Актів від 07 липня 2017 року №1324/13-4/14, від 07 липня 2017 року №1325/13-4/14, від 11 липня 2017 року №1347/13-4/14.
На підставі розгляду вищевказаних Актів, відповідачем прийнято Постанову від 03 серпня 2017 року №907/1324/13-4/14/П, відповідно до якої до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 400,00 грн.
Позивачем листом від 29 серпня 2017 року вих. №1955 повідомлено відповідача про оскарження зазначеної постанови до суду.
11 вересня 2017 року відповідачем складено Акт №1755/13-4/14 про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг ПрАТ "Київський страховий дім", відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.9 розділу 5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги. Рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.
03 жовтня 2017 року позивачем подано на адресу відповідача клопотання про зупинення провадження у справі про правопорушення законодавства на ринку фінансових послуг ПрАТ "Київський страховий дім" за актом від 11 вересня 2017 року №1755/13-4/14 у зв'язку з оскарженням в суді Розпорядження №560.
Листом від 06 жовтня 2017 року №7366/13-8 про результати розгляду справи відповідачем надіслано позивачу Постанову про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг №1109/1755/13-4/14/П від 03 жовтня 2017 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 6 800,00 грн.
Вищезазначена постанова оскаржена позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва, про що свідчить відмітка на відповідній позовній заяві, копія якої долучена до матеріалів справи.
Як слідує із відзиву на позовну заяву, позивачем порушення не усунено, Розпорядження №560 не виконано, тому 08 листопада 2017 року відповідачем складено акт про правопорушення, вчинені ПрАТ "Київський страховий дім" на ринку фінансових послуг, №1996/13-5/14.
Актом від 08 листопада 2017 року встановлено, що до позивача застосовано захід впливу у вигляді Розпорядження №560, яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 06 квітня 2017 року, а саме абзаців першого-третього пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо невиконання страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Станом на дату складання акту позивачем не надано документів, що підтверджували б виконання Розпорядження №560.
Враховуючи викладене, відповідач у акті від 08 листопада 2017 року, як і в попередніх актах, на підставі яких прийнято постанови від 18 травня 2017 року, 03 серпня 2017 року та 03 жовтня 2017 року, дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуг, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту - Положення №2319), яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.
Листом від 10 листопада 2017 року №8145/13-8, який надіслано позивачеві рекомендованим листом №0100155196470, що підтверджується відміткою позивача про реєстрацію вхідної кореспонденції від 14 листопада 2017 року, позивача повідомлено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 01 грудня 2017 року о 12 год. 00 хв., за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 3, кім. 647.
Листом від 05 грудня 2017 року №2900 позивач повідомив відповідача про те, що 05 грудня 2017 року прийнято рішення та здійснено виплату страхового відшкодування у зазначені справі в т.ч. з пенею, свої зобов'язання перед потерпілими особами за полісом АЕ/5689410 позивач виконав у повному обсязі.
З урахуванням вищевикладеного, 06 грудня 2017 року відповідачем прийнято постанову №1288/1996/13-5/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою встановлено, що позивачем Розпорядження №560 виконано у повному обсязі, проте несвоєчасно, чим порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме пункту 5.9 розділу V Положення №2319, як наслідок, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.
Постанова від 06 грудня 2017 року надіслана позивачеві рекомендованим листом №0100155980421.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070/2011 (далі по тексту - Положення №1070/2011) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітний Верховній Раді України.
Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Згідно пункту 2 Положення №1070/2011 Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.
Згідно частини першої статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг здійснюється Національною комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Згідно пункту 3 частини першої статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати зокрема такі заходи впливу, як накладення штрафів в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.
Пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачені статтею 41 цього Закону штрафні санкції, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що до повноважень відповідача, як органу що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг відноситься накладення штрафів за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.
Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження визначається Положенням №2319.
Відповідно до пункту 1.5 розділу І Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.
Згідно з пунктом 1.11 розділу І Положення №2319 посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Положення №2319 виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акту. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акту про правопорушення.
Пунктом 4.20 розділу IV Положення №2319 встановлено, що провадження у справі про правопорушення може бути зупинено, якщо: справу про правопорушення неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішенням суду в такій справі законної сили; призначається або проводиться експертиза (на час проведення експертизи); необхідно отримати додаткові докази у справі про правопорушення. Час зупинення розгляду справи про правопорушення не зараховується до строку розгляду цієї справи про правопорушення.
Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що наведеною правовою нормою не встановлено обов'язку щодо зупинення провадження у разі наявності наведених підстав, а надано відповідне право Нацкомфінпослуг при реалізації повноважень на зупинення провадження.
З огляду на щодо доводи позивача в цій частині судом відхиляються.
В той же час, пунктом 2.4 розділу ІІ Положення №2319 встановлено, що рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.
Постанова повинна містити: дату та номер постанови, місце її складання; прізвище, ім'я та по батькові, посаду уповноваженої особи Нацкомфінпослуг; відомості про особу (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ); зміст виявленого порушення законодавства про фінансові послуги; норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено особою; розмір застосованої штрафної санкції (штрафу); посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксовано порушення; рахунок, на який повинна бути перерахована сума штрафу, та строк, протягом якого особа повинна повідомити про це Нацкомфінпослуг; строк, протягом якого особа зобов'язана повідомити Нацкомфінпослуг про добровільне виконання або про відмову від добровільного виконання постанови; посаду, прізвище та підпис уповноваженої особи Нацкомфінпослуг; відбиток печатки Нацкомфінпослуг.
Штрафні санкції (штрафи) накладаються Головою Нацкомфінпослуг та керівниками самостійних структурних підрозділів або особами, які їх заміщують, за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.
У разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку. Особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України відповідно до законодавства. При добровільному виконанні постанови особа зобов'язана надати Нацкомфінпослуг документи, що підтверджують перерахування коштів до Державного бюджету України відповідно до законодавства. Якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Судом встановлено, що за результатами оскарження розпорядження Нацкомфінпослуг від 16 березня 2017 року №560 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року в адміністративній справі №826/4806/17, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Київський страховий дім" до Нацкомфінпослуг про визнання протиправним та скасування Розпорядження №560 відмовлено.
Тобто, Розпорядження №560 не скасоване та є обов'язковим до виконання учасниками ринків фінансових послуг.
Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Положення №2319 у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.
Разом з цим, як встановлено судом вище, у зв'язку з невиконанням розпорядження №560 Нацкомфінпослуг постановами від 18 травня 2017 року №611/900/13-4/14/П, від 03 серпня 2017 року №907/1324/13-4/14/П та від 03 жовтня 2017 року 31109/1755/13-4/14/П на позивача накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн., 3 400,00 грн., 6 800,00 грн. відповідно, який в добровільному порядку ним не сплачено.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року у справі №826/7712/17, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, в задоволення позовних вимог ПрАТ "Київський страховий дім" до Нацкомфінпослуг про визнання протиправним та скасування постанови від 18 травня 2017 року №611/900/13-4/14/П відмовлено.
Отже, станом на час вирішення спору по суті постанова від 18 травня 2017 року №611/900/13-4/14/П є чинною.
З урахуванням вищевикладеного, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відповідачем фактично реалізовано своє право застосування заходу впливу у вигляді накладення на ПрАТ "Київський страховий дім" штрафної санкції (штрафу) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання Розпорядження №560.
В той же час, як слідує зі змісту спірної постанови, у зв'язку із несвоєчасним виконання Розпорядження №560, за порушення вимог пункту 5.9 розділу V Положення №2319, до позивача повторно (вчетверте) застосовано штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.
Згідно приписів абзацу 7 пункту 2.4 Положення №2319, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.
Підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319 передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення, який, у свою чергу, згідно пункту 2.2 Положення №2319 оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов'язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).
Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати штрафу, а також доказів прийняття відповідачем розпорядження про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення №2319.
Водночас, оскаржуваною постановою Нацкомфінпослуг порушено порядок застосування до особи заходів впливу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, та повторно застосовано до позивача такий захід впливу, як штраф, за невиконання (несвоєчасне виконання) одних і тих же розпоряджень, що у свою чергу суперечить положенням статті 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року у справі №826/1331/16.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 грудня 2017 року №1288/1996/13-5/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ "Київський страховий дім" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Нацкомфінпослуг.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1288/1996/13-5/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 06 грудня 2017 року.
3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, оф. 407; ідентифікаційний код 25201716);
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01601, м. Київ, вул. Грінченка, 3; ідентифікаційний код 38062828).
Суддя В.А. Кузьменко