17.09.2019 Справа №607/18274/19
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванка О.М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкової М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі, -
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №520750 від 22 липня 2019 року.
Посилаючись на те, що він 22.07.2019 року в м. Тернополі по вул. Будного-Лучаківського не керував транспортним засобом, а тому і не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб, функцій водія в цей день не виконував. Будь яких доказів про вчинення ним даного правопорушення працівники поліції не представили. Жодного розгляду справи з наданням йому будь яких доказів, що б підтверджували факт вчинення ним правопорушення йому не надавалось. За таких умов у його діях складу правопорушення, у якому його визнано винним немає. Із зазначеною постановою не згідний, оскільки вона винесена безпідставно, а тому вважає, що дана постанова підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився повторно, з невідомої суду на те причини, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення, які повернулися на адресу суду про вручення поштового відправлення у яких позивач розписався особисто.
У судове засідання представник відповідача не з'явилася з невідомих суду на те причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. На адресу суду надійшов відзив на позов із диском DVD-R з відеозаписами з нагрудних відео реєстраторів поліцейських в якому відповідач позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та просить в задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у відповідності до ст. 162 КАС України позов не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Згідно вимог п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, а також пред'явити документи, зазначені в пункті 2.1. Стаття 32 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи. Разом з тим, документи повинні бути пред'явлені водієм таким чином, щоб поліцейський міг прочитати зазначену в них інформацію. Позивачу не одноразово повідомлялось про це, проте останній категорично відмовився пред'являти посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом. Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю. Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн.). Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 520750 від 22 липня 2019 року було встановлено, що позивач 22 липня 2019 року о 10 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Будного та вул. Лучаківського керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення водія, відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП України. Як вбачається з огляду відеозаписів, а також матеріалів справи причиною зупинки було звернення на лінію «102», після чого, згідно п. 2.4(а) Правил дорожнього руху України поліцейський висловив вимогу пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1(а) Правил дорожнього руху України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що позивач категорично відмовився виконувати дану вимогу та пред'являти посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Інспекторами було роз'яснено положення ч. 1 ст. 126 КУпАП, щодо настання відповідальності у разі непред'явлення водієм відповідних документів на вимогу працівника поліції. З відео вбачається, що на місці позивач надає пояснення, якими підтверджує факт керування ним транспортним засобом. Окрім того, на місці події були присутні очевидці, які надали письмові пояснення по факту керування позивачем автомобілем. Відповідач не погоджується з позицією позивача щодо скасування постанови, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
За наявності вказаних обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, який повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином - в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду відзив на позов із диском DVD-R з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №520750, громадянин ОСОБА_1 22 липня 2019 року о 10 год. 10 хв. керуючи автомобілем марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 в місті Тернопіль по вулиці Будного-Лучаківського водій керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1(а) ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.1(а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У судовому засіданні з'ясовано, що позивача зупинено працівниками патрульної поліції по вулиці Будного-Лучаківського у місті Тернополі, оскільки поступив виклик на лінію «102» щодо даного водія. Під час цього інспектор попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України . Однак, позивач не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України. Позивач в судові засідання повторно не з'явився та не надав жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення пункту 2.1(а) ПДР України, відповідальність за яке передбачена за ч. 1 ст. 126 КУпАП, інспектор виніс постанову та наклав стягнення на позивача в розмірі 425 гривень, відповідно до санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.
Також відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення мають враховуватися характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, тому слід вважати, що стягнення було накладено правомірно та у відповідності до вимог КУпАП.
З вищевказаного слідує, що інспектор патрульної поліції врахував всі необхідні обставини при розгляді справи, та виніс постанову відповідно до вимог ст. ст. 278, 279, 280 КУпАП, а те, що особа не визнає факту правопорушення чи свою вину, не звільняє її від адміністративної відповідальності у випадку її обєктивної винуватості.
З постанови вбачається, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач виніс постанову правомірно, оскільки позивач не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
За таких обставин, позивач, дійсно, порушив ПДР, у звязку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти до уваги заперечення позивача викладені у позовній заяві, оскільки ці твердження є непослідовні, суперечливі і не відповідають встановленим обставинам по справі, а тому аналізуючи наведені факти, приймаючи до уваги, те що дотримання правил дорожнього руху є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, суд приходить до переконання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а згідно вимог ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи докази на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, правомірним та законним, а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
В адміністративному позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 520750 від 22 липня 2019 року та закриття провадження - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Рішення суду складено та підписано 17 вересня 2019 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко