Справа № 603/397/19
Провадження № 3/603/160/2019
"17" вересня 2019 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М. розглянувши матеріали, які надійшли від Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого агрономом «Мрія» с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.06.2019 року близько 14 год 15 хв водій ОСОБА_1 в с.Криниця Монастириського району Тернопільської області керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 по зовнішнім ознакам в стані сп'яніння, що виражалось різким запахом алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова. Від проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правила дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його представником - адвокатом Паньківим В.Д. до суду подано клопотання про проведення судового засідання у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та у його відсутності з викликом свідків та поліцейського інспектора СРПП №1 м.Монастириська Тернопільської області. Також в даному клопотанні представник ОСОБА_1 заперечив щодо винуватості ОСОБА_1 , вважає докази, які є у справі - недостатніми і які не дають можливості беззаперечно встановити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин відповідно до ст. 268 КУпАП та у зв'язку з ознайомленням представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності з матеріалами справи, викладення ним заперечення в письмовому клопотанні та його проханням проводити судове засідання в його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Аналізуючи зміст вказаного клопотання, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, що були предметом перевірки в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується такими засобами доказування:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №022290 від 21.06.2019 року, в якому встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 21.06.2019 року близько 14 год 15 хв, відмовився від проходження в установленому законом порядку від проходження освідчення на стан сп'яніння;
-письмовим поясненням ОСОБА_2 (а.с. 5), згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 21.06.2019 року близько 15 год 30 хв відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу;
-письмовим поясненням ОСОБА_3 (а.с. 6), згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 21.06.2019 року близько 15 год 30 хв відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу;
-відеозаписом на компакт диску , який знаходиться при матеріалах справи (а.с.8), з записів якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився на пропозицію поліцейського пройти в установленому законом порядку освідчення на стан сп'яніння;
-поясненнями, наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_3 , який повідомив, що дійсно був присутнім 21.06.2019 року близько 15 год 30 хв коли у його присутності громадянин ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження на місці зупинки тесту на алкогольне сп'яніння, а також відмовився їхати в медичний заклад для встановлення стану сп'яніння;
-поясненнями, наданими в судовому засіданні свідком ОСОБА_2 , який надав аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_3 .
Також, свідки суду повідомили, що відмова ОСОБА_1 від проходження освідчення на встановлення стану сп'яніння та їх засвідчення в письмових поясненнях відмови ОСОБА_1 фіксувалася працівником поліції на відео.
Окрім усних пояснень наданих підчас судового засідання, свідки подали також й письмові пояснення які просили долучити до справи. У поясненнях вищевказані свідки просили врахувати їх усні та письмові пояснення надані в судовому засіданні та надані при оформлені працівниками поліції протоколу на ОСОБА_1 21.06.2019 року, оскільки в подальшому вони не зможуть з'являтися до суду так як перебуватимуть за межами області.
Оцінюючи встановлені судом обставини та аналізуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини суд констатує наступне.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення частини першої ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, для складу адміністративного правопорушення необхідно, щоб водій відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Даний порядок встановлено у ст. 266 КУпАП та деталізований у підзаконних актах.
Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 266 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Так, судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння у присутності двох свідків.
Також відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки підтверджується відеозаписом розміщеним на компакт-диску DVD-RW файл 20190621_153142.mp4. Зазначений відеозапис здійснювався працівником поліції на технічному пристрої мобільному смартфоні SAMSUNG J6, що вказано в протоколі і цей факт підтверджено свідками в судовому засіданні.
Окрім зазначеного, судом встановлено, що вказаний в протоколі транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції із-за того, що останній не був пристебнутий паском пасивної безпеки, що ним і не заперечувалось про що свідчить відеозапис долучений до матеріалів справи та копія постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 №085294, які знаходяться при матеріалах справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при оформленні постанови серії ДПО 18 №085294 на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, працівниками поліції за зовнішніми ознаками було виявлено, що в громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме було чути різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова. На поставлене запитання продути у технічний прилад на місці зупинки водій ОСОБА_1 категорично відмовився, також відмовився пройти медичне освідчення у медичному закладі у зв'язку з чим на нього було складено поліцейським СРПП №1 сержантом поліції Стадником В.М. протокол серії БД №022290 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п.2.5 ПДР України.
Беручи до уваги вищевказане, судом встановлено, що водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння, натомість останній від його проходження відмовився, що підтверджується належними та допустимими доказами.
Суд критично ставиться до твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Паньківа В.Д. в наданому суду клопотанні про порушення процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння і який він вважає недійсним, так як ст. 266 КУпАП регулює процедуру огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Так як ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження освідчення на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та на місці зупинки, дане заперечення суд не бере до уваги в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за відмову пройти в установленому законом порядку медичне освідчення на стан сп'яніння, а не за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Отже ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення - судом не встановлені, а тому з врахуванням вищезазначених обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, особи винного, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає - штраф в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме його меті.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі та порядку встановленому законом.
Керуючись ст. 33, 34, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян