08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/308/19
381/1743/19
18 вересня 2019 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у кримінальному провадженні № 12019110330000043 від 26.03.2019 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою,
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» до 19 вересня 2019 року.
Станом на 18.09.2019 провадження у справі не завершене, а саме не допитані свідки, місце знаходження яких невідоме, згідно наданих суду документів, а участь їх у судовому засіданні прокурором не забезпечена.
Таким чином, на даний час не всі докази сторони обвинувачення досліджені, а саме не допитані свідки, обов'язок забезпечити участь яких згідно з ч.3 ст.23 та ч.2 ст.327 КПК України покладено на прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 тримається під вартою, починаючи з 23.03.2019.
19.07.2019 обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід втрачає свою дію.
У зв'язку з цим відповідно до ст.331 КПК України суд на обговорення учасників справи поставив питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
Прокурор вважала за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, враховуючи наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та характеризуючі особу обвинуваченого дані.
Представник потерпілого думку прокурора підтримав.
Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічну пору доби з 22 год.00 хв. ночі до 06 год.00 хв. ранку. Свою позицію обґрунтовували тим, що і обвинувачений, і потерпілий у справі допитані та вивчені письмові докази, наміру впливати на свідків обвинувачений не має, вживає заходів за допомогою своєї сестри для відшкодування завданої здоров'ю потерпілого шкоди, бажає щоб суд об'єктивно встановив всі обставини даного кримінального правопорушення і обвинувачений готовий понести покарання за вчинений ним злочин, обставини якого визнає частково і в цьому щиро розкаюється. А також тим, що обвинувачений може продовжити працювати на свободі, проживати у свого товариша у АДРЕСА_1 .
Заслухавши думку всіх учасників справи, суд зазначає наступне.
Відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину, щодо нього також перебуває кримінальне провадження, яке розглядається Печерським районним судом м. Києва за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України.
На даний час у справі залишились лише не допитані свідки, місце знаходження яких невідоме, і які заявлені для допиту прокурором і участь у справі яких останнім всупереч вимог КПК України не забезпечена.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу, що на даний час існує лише обґрунтована підозра (обвинувачення), що ОСОБА_4 вчинив інкримінований йому злочин, а також ризик можливого переховування його від суду з огляду на те, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання в межах територіальної юрисдикції Фастівського міськрайонного суду Київської області. Доказів існування інших ризиків судом не здобуто.
Разом з тим, на думку суду вказаний ризик не є достатньою підставою для продовження утримування обвинуваченого під вартою з огляду на те, що останній тримається під вартою з 23.03.2019, тобто вже майже півроку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.219 Рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України) питання проте, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (див. рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (див. рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).
Вирішуючи питання про доцільність подальшого утримування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд звертає увагу, що тривалість цього провадження обумовлена неналежним виконанням стороною обвинувачення свого обов'язку із забезпечення тих доказів, про дослідження яких вона клопоче, а вданому випадку участь свідків для їх допиту. Неможливість виконання стороною обвинувачення покладених на неї КПК України обов'язків не може бути приводом для подальшого тривалого утримування обвинуваченої особи під варто, зважаючи на те, що КПК України закріплено принцип змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності їх перед судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.
З огляду на це, керуючись ч.3 ст.331 КПК України, суд дійшов висновку, що обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід змінити ні інший, не пов'язаний з триманням під вартою - особисте зобов'язання, поклавши на останнього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, керуючись ст.ст. 331 ч.3, 177, 178, 179, 183, 350, 369-372, 392 КПК України та рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року за № 4-р/2019 у справі № 3-208/2018(2402/18), суд
Запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор», обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина, Долинського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, змінити на особисте зобов'язання строком на 60 днів.
Строк дії ухвали до 19 листопада 2019 року .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Фастова без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора Фастівської місцевої прокуратури Київської області.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду негайно.
З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року за № 4-р/2019 у справі № 3-208/2018(2402/18) ухвала набирає законної сили з моменту з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Обвинуваченому копія ухвали вручається негайно після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1