Справа № 159/4048/19
Провадження № 3/159/2207/19
17 вересня 2019 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Лесик В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, мешканця АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 07.07.2019 року близько 12 год.38хв. в АДРЕСА_1 по місцю проживання , виражався нецензурними словами відносно колишньої тещі ОСОБА_2 , чим своїми діями завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої,тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП .
ОСОБА_1 на виклик до суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлений у передбаченому законом порядку, суд про причини неявки не повідомив.Поштові відправлення з повісткою повернуто до суду з відміткою поштового відділення «Через не запит». Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 уникає отримання судової повістки.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суддя констатує, що правопорушнику відомо про наявність в провадженні суду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, однак він, рухом справи не цікавиться та не вживає заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП України завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин суддя вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд про причини неявки не повідомив, а тому неявка його до суду не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у вчиненні насильства в сім'ї тобто в умисному вчиненні дій фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого було завдано шкоди психічному здоров'ю потерпілій, вчинив правопорушення передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного проступку ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими заявами та поясненнями потерпілої, поясненням правопорушника.
Призначаючи адміністративне стягнення, враховую обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про можливість застосування до винного адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім цього, у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 283, 284 п.1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 170 ( сто сімдесят ) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн.20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ковельського міськрайонного судуВ. О. Лесик