Справа № 22-ц/824/9427/2019 Головуючий у 1-й інстанції - Кравченко М.В.
372/2620/18-ц Доповідач: Чобіток А.О.
17 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді Чобіток А.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати спільною власністю подружжя автомобіль GEELI EMGRAND 7, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 та в порядку розподілу майна стягнути з останнього на її користь вартість Ѕ частини автомобіля в сумі 91780,00 грн. а автомобіль залишити у власності відповідача.
У листопаді 2018 року ім'я ОСОБА_1 пред'явив до ОСОБА_2 зустрічний позов, у якому просив визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, яке було придбане ними в шлюбі, а саме: шафу купе вартістю 7 000 грн., диван кутовий вартістю 4 000 грн., телевізор - 32 дюйми вартістю 4 000 грн., телевізор марки «Бравіс» - 17 дюймів вартістю 2 000 грн., ноутбук вартістю 4 000 грн., міжкімнатні вхідні двері вартістю 3 000 грн., міжсхідцеву комору вартістю 2 400 грн., підліткове ліжко вартістю 6 000 грн., комод «Альфа» вартістю 2 600 грн., кухонний стіл вартістю 1 100 грн., мікрохвильову піч марки «Канді» вартістю 1 500 грн., електричний блендер-подрібнювач вартістю 750 грн., автомобіль марки «GEELY EMGRAND7», 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був придбаний в 2013 році за 88 250 грн. в тому числі ПДВ 17 650 грн., а також грошові кошти в сумі 100 000 грн., які були отримані в борг відповідно до розписки, спільним боргом подружжя та поділити його між сторонами, виділивши йому: кухонний стіл вартістю 1 100 грн.; мікрохвильову піч марки «Канді» вартістю 1 500 грн.; телевізор марки «Бравіс» - 17 дюймів вартістю 2 000 грн.; Ѕ частини автомобіля GEELI EMGRAND 7, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та Ѕ частину грошових коштів (борг) в сумі - 89000,00 грн.. Решту майна, Ѕ частини автомобіля GEELI EMGRAND 7, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та Ѕ частину грошових коштів (спільного боргу) в сумі - 89000,00 грн. залишити ОСОБА_2 ..
Рішенням Обухівського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року первісний та зустрічний позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 визнати право особистої приватної власності за кожним з них на 1/2 частину (у рівних частинах за кожним) наступних об'єктів рухомого майна: автомобіля «GEELY EMGRAND7», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ; шафи-купе; дивана кутового «Флей»; комода «Альфа»; підліткового ліжка. У задоволенні інших позовних вимог первісного та зустрічного позовів відмовити.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду в частині поділу автомобіля між сторонами, визнавши за кожним право власності на Ѕ частину автомобіля, та постановити нове рішення, яким залишити автомобіль у власності відповідача, стягнувши на її користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля у розмірі 91780 грн.. Зустрічний позов відповідача залишити без задоволення.
ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством порядку рішення суду першої інстанції не оскаржував.
Ухвалою від 07.06.2019 року суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та призначив справу до розгляду на 12.08.2019 року, розгляд якої було відкладено на 16.09.2019 року в зв'язку з неявкою ОСОБА_1
12.09.2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , у якому він зазначає про те, що не згодний з рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року та частково підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просить поновити процесуальні строки подачі відзиву та відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати повністю рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі його зустрічний позов, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 352 ЦПК України визначено , що учасники справи , а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З тексту відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ОСОБА_2 убачається, що фактично він є апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року, оскільки останній просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити його зустрічний позов, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.
Згідно із ст. 354 ЦПК України, у разі оскарження рішення суду подається апеляційна скарга, форма і зміст якої визначена ст. 356 ЦПК України.
Частинами 1, 2 статті 356 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені :
1) найменування суду , до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржуються;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Установивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до апеляційної скарги і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, суд залишає апеляційну скаргу без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.
Важливо, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Відсутність хоча б одного реквізиту, визначеного статтею 356 ЦПК України, може бути самостійною підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга не відповідає вищевказаним нормам у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції уважає, що вказані недоліки є суттєвими, а тому приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків наступним способом, а саме - подати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка повинна відповідати вимогам ст. 356 ЦПК України з її копіями та копіями доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, підпунктом 6 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції на час подання позову, ставка судового збору станом на час подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду ( січень 2018 року - 1762,00 грн., 0,4 його розміру розмірів - 704,80 грн., 5 розмірів - 8810,00 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як убачається із зустрічного позову, який просить задовольнити ОСОБА_1 , то сукупна ціна позову ( вартість Ѕ автомобіля, визначена позивачем, яку він оспорює (91780,00 грн.), вартість речей, які він просить виділити йому, сума коштів (1/2 боргу)) становить 185 380,00 грн., а тому при поданні позову ОСОБА_1 повинен був сплатити 1 853,80 грн. судового збору.
Зважаючи на те, що при поданні апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті в розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, то ОСОБА_1 при апеляційному оскарженні рішення суду повинен сплатити 2 780,70 грн. (1853,8х150%) судового збору на р/р: 34311206080024; Одержувач УК у Солом'янському районі; Банк одержувача Казначейство України (ЕАП); Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО банку: 899998; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно подати до суду апеляційної інстанції.
Частинами 2, 3 ст. 354 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК).
Оскаржуване рішення суду ухвалено судом першої інстанції 05.04.2019 року, відзив, який фактично є апеляційною скаргою, ОСОБА_1 направлено 11.09.2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Подавши апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, питання перед судом апеляційної інстанції про його поновлення з зазначенням причин його пропуску та датою отримання копії повного тексту рішення суду, підтверджених належними доказами, ОСОБА_1 не порушує.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 рокуслід залишити без руху, попередивши про те, що в разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин його пропуску, підтверджених належними доказами, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, а в разі невиконання ухвали суду в частині неподання апеляційної скарги, відповідної вимогам ст. 356 ЦПК України та/або оригіналу квитанції про сплату судового збору, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 354, 185, 356-357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 квітня 2019 року залишити без руху строком не більше ніж на десять днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя : А.О. Чобіток