03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
06.07/824/177/2019
18 вересня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи 757/26245/16-ц
Київський апеляційний суд у складі судді Шахової О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Іванченка М.М.., Рубан С.М.,
у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», Корабельний ВДВС ММУЮ, про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для пред'явлення виконавчого документа,
17.07.2019 до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року у справі за заявою ПАТ «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ «Кредитпромбанк», Корабельний ВДВС ММУЮ, про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків для пред'явлення виконавчого документа
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями щодо розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено суддю-доповідача Желепа О.В. судді, які входять до складу колегії: головуючий суддя - Желепа О.В., судді - Рубан С.М., Іванченко М.М.
Матеріали цивільної справи № 757/26245/16-ц надійшли до Київського апеляційного суду 16 серпня 2019 року.
23 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на адресу апеляційного суду заяву про відвід колегії суддів Желепи О.В., Рубан С.М., Іванченка М.М.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року заявлений відвід суддям Іванченку М.М. та Рубан С.М. визнано необґрунтованим, а цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2019 року для розгляду питання про відвід визначено суддю Шахову О.В.
Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та, враховуючи доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, враховуючи наступне.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Заявляючи відвід, ОСОБА_1 посилався на необ'єктивність колегії суддів та упереджене ставлення до нього, оскільки станом на 22.08.2019 не було вирішено питання щодо відкриття провадження за апеляційною скаргою. Вважав, що його було обмежено у праві на отримання інформації про результати розгляду скарги та фактично позбавлено права на апеляційне оскарження судового рішення.
Вважаю, що такі доводи є суб'єктивною думкою заявника ОСОБА_1 , а мотиви заявленого відводу не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України для відводу судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для відводу.
Як вбачається, 18.07.2019 суддею Желепою О.В. направлено запит про витребування з Печерського районного суду м. Києва матеріалів цивільної справи № 757/26245/16-ц (т.1 ас. 212).
8.08.2019 та 9.08.2019 суддею повторно направлено запити щодо витребування вказаної цивільної справи (т.1 ас.ас. 215, 219).
Згідно довідки секретаря судового засідання Миронюк І.В., в період з 16.08.2019 по 30.08.2019 суддя Желепа О.В. перебувала у відпустці (т. 2 ас. 221). У зазначений період до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали витребовуваної цивільної справи та заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів (т. 1 ас.ас. 222, 225-228).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року заявлений відвід судді Желепі О.В. визнано необґрунтованим, а цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 вересня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
5 вересня 2019 року ухвалами Київського апеляційного суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, відкрито провадження у вказаній справі.
Конвенцією про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п.1 ст.6 Конвенції).
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. (Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»)
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи. (Рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»)
Таким чином, доводи заяви про відвід, на які посилається ОСОБА_1 , не дають підстав уважати про наявність обставин, які б поставили під сумнів неупередженість та або об'єктивність суддів Іванченка М.М. та Рубан С.М. Наявність передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для відводу судді заявником не підтверджена, а його заява про відвід суддів фактично ґрунтується на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
ЗаявуОСОБА_1 про відвід суддів Іванченка М.М.., Рубан С.М.- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя О.В.Шахова