16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 752/173/17
провадження №22-ц/824/10977/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: відповідач ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2019 року /суддя Ковальчук Л.М./
у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення суми страхового відшкодування, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення грошових коштів в порядку регресу в розмірі 27 149, 81 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2019 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова група «ТАС» 27 149 грн. 81 коп. та судовий збір 1378 грн./а.с. 180-183/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме не застосовано ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема положення про те, що учасники бойових дій звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зазначав, що у розумінні норми ст. 1194 ЦК України він був звільнений від обов'язку страхувати цивільно-правову відповідальність як власник транспортного засобу, а відшкодування збитків повинно проводити МТСБУ.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, який з'явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 04 січня 2014 року о 15:00 год. по вул. Горького, 176 в м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів «Фольксваген» з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Фольксваген», з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2014 року у справі №752/380/14-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На час ДТП автомобіль «Фольксваген», з номерним знаком НОМЕР_2 , був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» за договором добровільного страхування № А 352638 від 26.07.2013 року.
Згідно Рахунку № 2 від 08.01.2014 року та Калькуляції до рахунку № 2 від 08.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», з номерним знаком НОМЕР_2 , становить 46 725,84 грн.
27.01.2014 року Позивач на підставі Страхового акту № 1740Р/34/2014 від 24.01.2014 року, Розрахунку суми страхового відшкодування сплатив грошові кошти у розмірі 42149,48 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 4669 від 27.01.2014 року.
Починаючи з 30.05.2016 року Відповідач перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій, що підтверджується Листом Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 2935 від 06.09.2018 року (Посвідчення № 575737).
Позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України за виплатою страхового відшкодування, керуючись ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яке здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу у розмірі 19 576,03 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки; п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону та п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом; ст. 1194 ЦК України про те, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Встановивши, що якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України має право звернутися безпосередньо до винуватця з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог згідно поданого представником позивача клопотання про уточнення та зменшення розміру позовних вимог, а саме в розмірі 27 149,81 грн.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до п. 9.2 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Згідно Рахунку № 2 від 08.01.2014 року та Калькуляції до рахунку № 2 від 08.01.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольксваген», з номерним знаком НОМЕР_2 , становить 46 725,84 грн.
Сума, зазначена позивачем як вартість відновлювального ремонту знаходиться в межах ліміту відповідальності.
Водночас, встановивши, що відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є учасники бойових дій, проводить МТСБУ у порядку, визначеному законом, суд першої інстанції не врахував правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виплату за шкоду в такому разі здійснює МТСБУ, ліміт відповідальності, встановлений ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у межах 50 тисяч гривень перевищено не було, колегія суддів доходить висновку, що підстави для стягнення з ОСОБА_1 недоплаченої суми відсутні, оскільки саме на МТСБУ покладено обов'язок по виплаті у порядку регресу відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2019 року - задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2019 року - скасувати.
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення суми страхового відшкодування, - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: