Справа № 752/9104/'8 Головуючий в суді І інстанції Чередніченко Н.П.
Провадження № 22ц-824/8507/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
12 вересня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Мельника Я.С.,
суддів: Іванової І.В., Матвієнко Ю.О.,
за участі секретаря Зубленка Ю.О.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання недійсним і скасування технічного паспорту на будівлю,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, та у травні 2019 року подала заяву, в якій просила вжити заходів забезпечення доказів і зобов'язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» провести технічну інвентаризацію житлового будинку АДРЕСА_1 , та надати суду відповідні матеріали інвентаризаційної справи, а також зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди виконавцям робіт, що проводитимуть технічну інвентаризацію і надати доступ до частини житлового будинку АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_2 , для проведення робіт з технічної інвентаризації, посилаючись на те, що такі заходи є необхідними для повного та всебічного розгляду справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову про задоволення її заяви, посилаючись на порушення судом орм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
У обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що оскаржуваний технічний паспорт на будинок, який був виготовлений у 2008 році, складений з порушеннями, і у неї відсутній доступ до іншої частини будинку, яка перебуває у спільній власності з відповідачкою ОСОБА_2 , через що вона позбавлена можливості провести повторну інвентаризацію, що і зумовило звернення позивачки до суду із заявою про забезпечення доказів.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволені заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не було належним чином обґрунтовано необхідність забезпечення доказів у визначений нею спосіб та, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим чи утрудненим, а також, що позивачкою не долучено доказів того, що вона самостійно намагалася отримати необхідний їй доказ і що їй у цьому було відмовлено, що позбавляє її можливості подати його до суду і не надала доказів створення відповідачкою ОСОБА_2 перешкод в отриманні доказів у справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати недійсним та скасувати технічний паспорт на спірний житловий будинок.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила вжити заходів забезпечення доказів та просила суд зобов'язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» провести технічну інвентаризацію житлового будинку АДРЕСА_1 , та надати суду відповідні матеріали інвентаризаційної справи, зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди виконавцям робіт, що проводитимуть технічну інвентаризацію і надати доступ до частини житлового будинку АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_2 , для проведення робіт з технічної інвентаризації.
Мотивуючи свою заяву, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачка чинить перешкоди у наданні доступу до об'єкту інвентаризації і тому вона позбавлена можливості самостійно зібрати ці докази.
З матеріалів справи також вбачається, що вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності позивачки ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2
Частинами 1-5 ст. 116 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
При вирішенні вказаних процесуальних питань потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не навела жодних обґрунтованих мотивів щодо необхідності вжиття таких заходів забезпечення доказів, оскільки вимоги, викладені у заяві, фактично є позовними вимогами про зобов'язання осіб вчинити певні дії, і не виконують забезпечувальну функцію, з огляду на те, що заявницею не надано належних доказів самостійного звернення до відповідних органів з вимогою проведення технічної інвентаризації будинку, при цьому, посилаючись на вчинення відповідачкою перешкод у доступі до приміщення, колегія суддів зазначає, що це домоволодіння перебуває у спільній частковій власності сторін без виділу часток в натурі, тому заявниця має право користування цим будинком та доступом у приміщення у ньому відповідно до своєї частки у власності як і відповідачка, тому матеріали справи не містять доказів про наявність об'єктивних, непереборних труднощів, які б могли завадити отриманню відповідних доказів позивачкою самостійно.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм матеріального і процесуального права, незгоди з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для спростування обґрунтованих висновків суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 квітня 2012 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: