Постанова
Іменем України
Справа № 635/4115/18
Провадження № 22-ц/818/4460/19
18 вересня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Харківобленерго»,
розглянув в порядку спрощеного апеляційного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2019 року (суддя Назаренко О.В.) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживача,-
встановив:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АК «Харківобленерго», в якому з урахуванням уточнень просив зобов'язати відповідача за розглядом його заяви від 24 травня 2018 року виконати вимоги ПКЕЕН, а саме: п.10 ст.3 - надати позивачу два підписаних примірника проекту договору в якому: згідно ч.1 ст.4 визначено величину потужності у п.1 договору; згідно ч.2 ст.22 визначено порядок і форма оплати спожитої енергії у ст.16 договору з урахуванням права ОСОБА_1 , що визначено п.а ч.1 ст.22 на сплату за розрахунковою книжкою; згідно ч.5 ст.27 визначено суму заборгованості у ст.18 договору; п.11 ст.3 зазначити у договорі межу розподілу електричних мереж шляхом приєднання до договору акту розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін; п.12 ст.3 - провести контрольний облік вузла обліку з оформленням акту про збереження пломб.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 24.06.2014 року між ним та АК «Харківобленерго» укладено Договір №24572 про користування електричною енергією строком на три роки з пролонгацією на один рік за умови якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна сторона не висловила наміру внести зміни або доповнення до нього. 24.06.2018 року укладений Договір припиняв свою дію, тому 24.05.2018 року він в порядку ч.4 ст. 3 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) звернувся до АК «Харківобленерго» з заявою про укладення нового Договору про користування електричною енергією. Зазначав, що за час дії Договору 24572 (з 24.06.14 року по 24.05.18 року) змінилась нормативна база щодо надання послуг з електропостачання (внесено зміни в ПКЕЕН та в зміст Типового договору) та умови, за якими він отримує послугу від АК «Харківобленерго», а саме: прилад обліку електроенергії винесено за межі його домоволодіння, та його змінено на двозонний, а також він отримав право власності на зазначене домоволодіння.
На свою заяву він отримав відповідь з рекомендаціями та консультаціями та Проект договору без жодного додатку, який не підписаний з боку АК «Харківобленерго».
Вважає, що при наданні вказаного проекту Договору АК «Харківобленерго» порушило вимоги ПКЕЕН: ч. 10 ст. 3 - йому не було надано на підписання два примірника проекту Договору, і наданий примірник проекту Договору не було підписано електропостачальником - АК «Харківобленерго»; ч. 11 ст. 3- у Договорі не зазначена межа розподілу електромереж, а раніше складений Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін приховано; ч. 12 ст. 3 - не проведено дії щодо контрольного огляду вузла обліку і складання відповідно Акту; ч. 1 ст. 4 - величина потужності визначена на особистий розсуд АК «Харківобленерго» та не відповідає вимогам нормативної бази України; ч. 1 та ч. 2 ст. 22 - порядок і форма оплати спожитої електричної енергії не визначена в Договорі; ч. 5 ст. 27 - заборгованість визначена на розсуд АК «Харківобленерго». Зазначає також, що за таких обставин порушується ч. 1 ст. 3 ПКЕЕН, тому що йому перешкоджають укласти договір, так як він не може продовжити процедуру його виконання. Зазначені обставини стали підставою його звернення до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати за постановити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд незаконно відмовив йому у задоволенні позову з посиланням на втрату чинності ПКЕЕН та ліцензійних можливостей відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу АК «Харківобленерго» зазначило, що погоджується з рішенням суду першої інстанції.
Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі статей 634, 642 ЦК України, у відповідності до вимог Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електроенергії, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо розподілу електричної енергії на умовах Договору про користування електричною енергією № 24572 від 24 червня 2014 року. Позивачем не надано доказів того, що визначена договірна потужність у розмірі 1,3 кВт порушує його права як споживача послуг.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.06.2014 року між ОСОБА_1 та АК «Харківобленерго» укладено Договір № 24572 про користування електричною енергією строком на три роки з пролонгацією на один рік.
24.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про приведення у відповідність згідно чинного законодавства договору.
Листом від 08.06.2018 року ОСОБА_1 надано відповідь № 46У/46-1567 з усіх порушених у заяві питань, зі змісту яких вбачається, що відповідно до вимог ДБН В. 2.5-23-2010 та технічних характеристик електромережі за адресою споживача встановлений ввідний комунікаційний апарат зі струмом спрацювання на рівні 25А, величина договірної потужності повинна відповідати 5 кВт.
Зі змісту норм ДБН В. 2.5-23-2010 вбачається, що вони поширюються на відносини під час проектування електропостачання, електричного освітлення і силового електрообладнання нових та існуючих, що підлягають реконструкції та капітальному ремонту житлових будинків, адміністративних і побутових будинків та приміщень підприємств, та громадських будинків і споруд, наведених у додатку А ДБН В.2.2-9.
Таким чином, дія Державних будівельних норм України "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення" не поширюється на взаємовідносини електропостачальника та побутового споживача. Тому товариство не має правових підстав для внесення зміни до істотних умов договору на підставі положень ДБН 3.2.5-23:2010.
На час укладання договору з Позивачем чинними "Правилами користування електричною енергією для населення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 передбачено, що у договорі обов'язково зазначається величина потужності, яка визначається виходячи з потужності наявних у споживача струмоприймачів. При цьому загальна потужність не може бути вищою за потужність, передбачену технічними умовами чи технічними характеристиками електромережі споживача. У відповідності до вказаної норми договірна потужність визначена у розмірі 1,3 кВт, тобто на час укладання договору вона відповідала вимогам ПКЕЕН.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.04.2017 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2017 року про задоволення позову ОСОБА_1 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про спонукання до вчинення певних дій, скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АК "Харківобленерго" про спонукання визначити в договорі про користування електричною енергією № 24572, укладеному 24.06.2014 року між ОСОБА_1 та АК "Харківобленерго", розмір договірної потужності на підставі характеристик зовнішньої мережі споживача відповідно до вимог ст. 4 Правил - відмовлено.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до п.5 ч.1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії».
Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Відносини у сфері надання послуг з постачання електроенергії врегульовано Законом України "Про ринок електричної енергії" та, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, які набули чинності з 11.06.2018 року, а Постанова НКРЕ України від 31.07.1996 року №28 «Про затвердження правил користування електричною енергією» втратила чинність (п.12 Постанови № 312).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі - продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, крім того Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно п. 1.2.1. Правил, встановлено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.2.7. Правил зазначається, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до пункту 1.2.8 Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Згідно з пунктами 2.1.2, 2.1.4 Правил оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою договору.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою НКРЕКП за №1446 від 16.11.2018 року анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року №70 та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану Акціонерній компанії «Харківобленерго» відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.09.1996 року за №92 та прийнято рішення про видачу Акціонерному товариству "Харківобленерго" ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).
Товариство з 01 січня 2019 року повністю припинило діяльність з постачання електричної енергії та продовжило лише виконання функцій з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області.
Згідно з постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів на підтвердження того, що станом на день звернення до суду відповідач порушив права позивача на укладення Договору про розподіл електроенергії ним не надано.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно із с.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Доводи апеляційної скарги не свідчать про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, суд надав належну оцінку наданим суду доказам і дійшов правильного висновку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.С. Сащенко
Судді А.І.Овсяннікова
І.П. Коваленко