Іменем України
17 вересня 2019 року
м. Харків
справа №619/4546/18
провадження № 22-ц/818/4185/19
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Бровченка І.О., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач - Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених надміру у вигляді допомоги малозабезпеченим сім'ям за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2019 року, постановлене під головуванням судді Калмикової Л.К., в залі суду в місті Дергачі Харківської області, -
У листопаді 2018 року Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених надміру у вигляді допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області кошти, виплачені надміру у вигляді допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 7050,16 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що заочне рішення від 15 квітня 2019 року та ухвала суду від 12 червня 2019 року незаконні, тому що справу розглянуто за його відсутності. У судове засіданні призначене на 15 квітня 2019 року він не з'явився з поважних причин, про що суд було повідомлено в заяві від 15.04.2019 року. Крім того, відсутні підстави для стягнення коштів у вигляді соціальної допомоги, оскільки одружившись з ОСОБА_2 його син ОСОБА_3 власної сім'ї не створив, шлюб є фіктивним. За рішенням суду з ОСОБА_3 , стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 Наразі ОСОБА_2 подано заяву про розірвання шлюбу. Також судом не враховано, що сім'я відповідача складається з двох осіб: ОСОБА_1 , та його сина ОСОБА_3 , який зареєстрований і проживає в будинку відповідача, навчається на денній формі навчання, та знаходиться на його утриманні, бо власного доходу не має. Тому розмір доходів і склад сім'ї ОСОБА_1 не змінився, що має значення при розрахунку розміру суми соціальної допомоги, а вимоги позивача щодо повернення переплаченої суми допомоги не обґрунтовані.
Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської областіподало відзив на апеляційну скаргу, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений відповідач не з'явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. При цьому в ході перевірки справи з'ясовано, що син заявника ОСОБА_3 одружився 29.08.2017 року, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (зі змінами) ОСОБА_1 втратив право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, що є підставою для повернення відповідачем коштів у розмірі 7050,16 грн.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.11.2015 року призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (зі змінами).
Подаючи заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, ОСОБА_1 був попереджений про надання достовірної інформації щодо складу сім'ї, доходу сім'ї, та про необхідність повідомляти про всі зміни, що можуть вплинути на розмір допомоги.
Під час проведення перевірки справи з'ясовано, що син заявника ОСОБА_3 одружився 29.08.2017 року, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (зі змінами) ОСОБА_1 втратив право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. При перерахунку залишок переплати державних коштів склав 7050,16 грн.
Як на підставу позовних вимог, Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області вказувало, що на підставі заяви від 06.11.2015 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2015 року, та попереджено про надання достовірної інформації щодо складу сім'ї, доходу сім'ї, та про необхідність повідомляти про всі зміни, що можуть вплинути на розмір допомоги. У зв'язку із одруженням ІНФОРМАЦІЯ_1 сина заявника ОСОБА_3 , відповідач втратив право на отримання соціальної допомоги. Позивачем було направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення переплаченої суми соціальної допомоги в розмірі 7050,16 грн. Проте вказану суму переотриманих коштів в добровільному порядку відповідач не повернув.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги передбачені Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" №1768-ІІІ від 01 червня 2000 року та Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям" № 250 від 24 лютого 2003 року (далі Порядок).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону №1768-ІІІ соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №1768-ІІІ, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Матеріали справи свідчать про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.11.2015 року призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (зі змінами). При цьому до складу сім'ї віднесено: відповідача ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_3
Подаючи заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям ОСОБА_1 був попереджений про надання достовірної інформації щодо складу сім'ї, доходу сім'ї, та про необхідність повідомляти про всі зміни, що можуть вплинути на розмір допомоги (а.с.2-3, 4-5).
Під час проведення перевірки справи з'ясовано, що син заявника ОСОБА_3 одружився 29.08.2017 року, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (зі змінами) ОСОБА_1 втратив право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. При перерахунку залишок переплати державних коштів склав 7050,16 грн.
Про зміни у сімейному стані члена своєї родини - ОСОБА_3 відповідач не повідомив. Проте одруження сина впливає на наявність підстав для виплати допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Доводи відповідача про те, що шлюб сина є фіктивним, тому не впливає на виплату державної допомоги, не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Так з матеріалів справи убачається, що 29 серпня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Прудянської селищної ради Дергачівського району Харківської області (а.с.11). Подружжя має сина ОСОБА_5 , 2018 року народження.
На підставі судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2018 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.71).
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 14 серпня 2019 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано (а.с.133).
Тому висновок суду першої інстанції про доведеність позовних відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи.
Згідно з п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Отже, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, висновок суду про стягнення з нього судового збору у розмірі 768,40 грн. є помилковим.
Тому рішення суду в частині судового збору підлягає скасуванню.
В іншій частині рішення суду слід залишити без змін з вищенаведених мотивів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 768,40 грн. скасувати.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: І.О. Бровченко
Н.П. Пилипчук