Справа №640/14837/14-к Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/409/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.368 КК України
Іменем України
29 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргоюпрокурора на вирок Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2016р. відносно ОСОБА_8 , -
Вказаним вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, має малолітнього сина 2012р.н., не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
виправданий за ч.4 ст.368 КК України (в редакції Закону №222-Уп від 18.04.2013р.) у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно вироку, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він відповідно до наказу №162 о/с начальника ГУ МВС України в Харківський області призначений на посаду старшого слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод СУ ГУМВС України в Харківський області тобто, відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України - службової особи, яка займає відповідальне становище.
Відповідно до функціональних обов'язків старшого слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Харківської області, затверджених першим заступником начальника ГУМВС України в Харківський області на ОСОБА_8 покладені обов'язки: дотримуватись вимог Конституції України та законів України при розслідуванні кримінальних проваджень; забезпечувати повне, усебічне та об'єктивне розслідування актуальних і резонансних кримінальних проваджень у межах установлених законів строків; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального судочинства; не допускати вчинків та будь-яких дій, які ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.
10.07.2013р. старшим слідчим відділу розслідуванням ДТП СУ ГУМВС України в Харківський області ОСОБА_8 за №12013220140000786 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_9 та пішехода ОСОБА_10 яке сталося 10.07.2013р. біля будинку 28 по вул. Клочківській у м. Харкові, внаслідок якох загинув пішохід ОСОБА_10
08.10.2013р. близько 10год 30хв. ОСОБА_9 за викликом слідчого ОСОБА_8 нібито для проведення слідчих дій, прибув за місцем роботи останнього за адресою: м. Харків, вул. Маяковського, 6.2. У коридорі за вищевказаною адресою ОСОБА_11 діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на отримання неправомірної вигоди, запропонував ОСОБА_9 передати йому неправомірну вигоду у сумі 3000 доларів США за винесення постанови про закриття кримінального провадження №12013220140000786 за ч.2 ст.286 КК України за фактом дорожньо-транспортної події за участю водія ОСОБА_9 , під час якої загинув пішоходів ОСОБА_10 , на що ОСОБА_9 вимушений був погодитись.
20.10.2013р. близько 12год. 00хв. ОСОБА_8 реалізуючи раніше виниклий умисел направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 зустрівся з останнім біля будинку АДРЕСА_2 , де продовдуючи свої протиправні дії, отримав від нього частину раніше обумовленої суми неправомірної вимоги у розмірі1300 доларів США за винесення постанови про закриття кримінального провадження №12013220140000786 за фактом дорожньо-транспортної події за участю водія ОСОБА_9 під час якої загинув пішохід ОСОБА_10 , за ч.2 ст.286 КК України.
31.10.2013р. близько 12год. 30хв. ОСОБА_8 продовжуючи свої вищевказані протиправні дії направлені на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 зустрівся з останнім в автомобілі «Мазда» - 626 д.н. НОМЕР_1 біля будинку АДРЕСА_3 , де отримав від нього останню частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 1700 доларів США за винесення постанови про закриття кримінального провадження №12013220140000786 за фактом дорожньо-транспортної події за участю водія ОСОБА_9 під час якої загинув пішохід ОСОБА_10 за ч.2 ст.286 КК України, після чого злочинна діяльність ОСОБА_8 була припинена працівниками правоохоронних органів.
Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши всі надані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 в об'ємі пред'явленого обвинувачення, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України (в ред. Закону №222-УІІ від 18.04.2013 р.), а тому його виправдав.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, повторно дослідити обставини встановлені під час кримінально провадження та вказані у мотивувальній частині апеляційної скарги.
Просить ухвалити свій вирок, яким визнати винним за ч.4 ст.368 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців, з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі посади строком на 3 роки, з конфіскацією майна. Також на підставі ст.54 КК України позбавити спеціального звання - капітана міліції. До набрання чинності вироку обрати запобіжний захід утримання під вартою, взявши під варту в залі суду. Стягнути витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судових експертиз на загальну суму 15968грн. 20 коп.
У письмових запереченнях захисник спростовує апеляційні доводи прокурора і звертає увагу на правомірність вироку суду, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги прокурору відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з'ясувавши позицію сторони захисту, які вважали вирок суду правомірним, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з вироку суду (т.1 а.с.223-228), фактичні обставини справи встановлені у загальному порядку на підставі досліджених у суді доказах при цьому в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що ніякої матеріальної вигоди, в тому числі і хабаря від ОСОБА_9 не отримував.
З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що він передав неправомірну вигоду слідчому ОСОБА_8 в розмірі 3000 доларів США, але матеріальна шкода йому не завдана оскільки він приймав участь в негласних слідчих діях відносно слідчого ОСОБА_8 .
Аналізуючи показання всіх свідків сторони обвинувачення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що, крім показань свідка ОСОБА_9 , інші свідки ніякої інформації в рамках пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення не вказали.
В силу ч.3 ст.62 Конституції України, положень ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачиться на її користь.
Колегія суддів вважає, що ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_8 , суд першої інстанції дотримався вищезазначених вимог закону.
Як убачається з вироку, у ньому викладено формулювання обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_8 і визнаного судом недоведеним, підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд у судовому засіданні, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, перевірив зібрані на досудовому слідстві докази винуватості виправданого, на які посилалися органи досудового розслідування та, згідно зі ст.94 КПК України, оцінив їх з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності, надав належну оцінку як окремим доказам, так і їх сукупності, навів детальний аналіз досліджених доказів.
Суд з'ясував, що обвинувачення ОСОБА_8 за ч.4 ст.368 КК України переважно ґрунтується на доказах, отриманих у результаті проведених на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області, яка стороні захисту не відкривалась відповідно до ч.12 ст.290 КПК України, а тому виходячи з правової позиції виказаною Великою палатою Верховного суду ці докази правомірно визнані недопустимими.
Апеляційні доводи прокурора щодо безпідставності відмови прокурору у досліджені в судовому засіданні речових доказів не відповідають дійсності оскільки ці речові докази також не були відкриті стороні захисту тож відповідно до раніше наведеної правової позиції касаційної інстанції ці докази також є недопустимими, а тому суд першої інстанції правомірно за переконанням колегії суддів відмовив прокурору.
Згідно ч.2 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Отже, оскільки прокурором не наведене обґрунтування необхідності у повторному дослідженні обставин, а зазначені докази з огляду на раніше наведене визнані обґрунтовано недопустимими, колегія суддів відмовила йому у клопотанні про повторне дослідження розцінюючи це як спосіб спрямований на затягування процесу.
Що стосується наведених в апеляційній скарзі доводів, то прокурор по суті, дав власну оцінку доказам на користь винуватості ОСОБА_8 , відмінну від оцінки, наданої судом першої інстанцій, однак не обґрунтував наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, за наявності яких судові рішення щодо останнього підлягали б безумовному скасуванню.
Звідси, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню, а вирок - слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 29.12.2016р. відносно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді