Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 вересня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018180160000365 від 12 серпня 2018 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, раніше неодноразово судимого Млинівським районним судом, останній раз вироком Млинівського районного суду від 18 жовтня 2016 року за ч.2 ст.185 КК України на шість місяців арешту. Відповідно до вимог ст.ст.88, 89 та ст.90 КК України судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року відносно останнього,-
встановила:
Цим вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за ч.3 ст.186 КК України на п'ять років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової трасо логічної експертизи в сумі 1287 грн.
Судом вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 12 серпня 2018 року о 18 годині, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на протиправне збагачення за рахунок чужого майна, користуючись відсутністю власника, прийшов на територію господарства ОСОБА_8 , що розташоване в АДРЕСА_2 , без дозволу власника зайшов в приміщення літньої кухні даного господарства та з морозильної камери, яка там знаходилася, дістав шматок мороженого м'яса свинини вагою приблизно 2 кг, вартістю 280 грн., проте, його помітила ОСОБА_8 ,, яка повернулася в своє господарство та зайшла в приміщення літньої кухні.
Усвідомлюючи, що його неправомірні дії помічені ОСОБА_8 , з метою досягнення свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне заволодіння чужим майном, завдав шматком мороженого м'яса свинини один удар в голову ОСОБА_8 від чого остання впала на землю. Після чого залишив приміщення літньої кухні та покинув територію господарства потерпілої, а відкрито викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 шкоду на загальну суму вартістю 280 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного судом покарання, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Доводить, що судом не правильно надано оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки останній неодноразово допомагав потерпілій по господарству та зайшов на територію її господарства без наміру на викрадення чужого майна. Такий умисел в нього виник коли він перебував в приміщенні літньої кухні, яка була не замкнена, і в яку він зайшов, вважаючи, що там є хтось з господарів. Про те, злякавшись раптової появи потерпілої, ОСОБА_5 відштовхнув її рукою, в якій було м'ясо, кинув його та втік, а тому вважає, що ОСОБА_5 вчинив замах на грабіж не поєднаний з проникненням у приміщення.
Просить вирок суду щодо ОСОБА_5 в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного йому покарання змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.3 ст. 186 КК України на ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_5 щодо задоволення апеляційних вимог, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, поєднана насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, а також з проникненням в приміщення, ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України, яким судом дана правильна юридична оцінка.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 є вірною.
В суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав частково та показав, що умисел на викрадення чужого майна в нього виник тоді коли він знаходився на подвір'ї господарства ОСОБА_8 , після чого зайшов у приміщення літньої кухні, яка розташована на території господарства ОСОБА_8 , де взяв шматок м'яса з холодильника, проте в цей момент до приміщення зайшла ОСОБА_8 . Вказав, що потерпілій удару не завдавав, а лише відштовхнув та втік викинувши м'ясо на літній кухні.
Показання ОСОБА_5 , в частині того, що він не завдавав удару ОСОБА_8 та залишив м'ясо в літній кухні, спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_8 , які були надані під час розгляду в суді першої інстанції, яка показала, що 12 серпня 2018 року виходячи з свого хліва, помітила як ОСОБА_5 побіг до її літньої кухні. Зайшовши за ним, вона побачила ОСОБА_5 , який стояв біля морозильної камери та тримав в руках заморожене м'ясо, яке він дістав з морозильної камери. Після чого ОСОБА_5 підбіг до неї та шматком мерзлого м'яса завдав їй один удар в область голови від чого вона впала, а ОСОБА_5 втік з викраденим м'ясом.
Показання потерпілої підтверджуються протоколом огляду місця події від 12 серпня 2018 року (т.1; а.с.11-16).
Також, показання ОСОБА_5 , в частині того, що він залишив м'ясо в літній кухні, спростовуються протоколом допиту підозрюваного від 13 серпня 2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд (т.1; ст.132-133).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_5 підтвердив добровільність показів наданих ним під час досудового розслідування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо того, що злочин не було доведено до кінця з підстав, що не залежали від волі обвинуваченого, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються показаннями потерпілої, протоколом огляду місця події та протоколом допиту підозрюваного.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи захисника та обвинуваченого щодо вчинення ОСОБА_5 злочину не поєднаного з проникненням у приміщення, оскільки вони спростовуються показами ОСОБА_5 , наданими у суді першої інстанції, з яких вбачається, що умисел на викрадення майна раптово виник коли він перебував на території подвір'я господарства ОСОБА_8 .
Законодавець, визначаючи кваліфікуючі ознаки ч.3 ст.186 КК України, керується визначенням, що приміщення це різного роду споруди, будови, в яких постійно чи тимчасово знаходиться майно, в тому числі господарські приміщення домоволодіння гараж, сарай тощо.
З аналізу вищенаведених фактичних обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення 12 серпня 2018 року та визначень ознак ч.3 ст.186 КК України, вбачається, що ОСОБА_5 перебуваючи на подвір'ї ОСОБА_8 , без дозволу останньої проник в літню кухню, з якої в подальшому викрав майно належне ОСОБА_8 .
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені у вироку суду, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судом першої інстанції правильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_5 відповідає вимогам ст.65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
Вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 16 травня 2019 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, з дня отримання копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3