18 вересня 2019 року
м. Черкаси
справа № 705/2725/19 провадження № 22-ц/821/377/19 категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.
секретаря: Анкудінова О.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2019 року (постановлену в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Годік Л.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину нерухомого майна,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
12 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину нерухомого майна.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статтей 175, 177 ЦПК України, а саме на думку суду у вимогах про визнання права власності не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує їх і фактично ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на частину самочинно збудованого будинку з надвірними спорудами. Позивачу надано строк для усунення недоліків, які були виявлені судом при поданні позовної заяви, а саме подачі суду ряду документів, що зазначені в ухвалі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачці.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач не надала суду документів, необхідних для вирішення справи, а відтак не виконала вимоги ухвали про залишення її позовної заяви без руху.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2019 року як незаконну та направити матеріали справив суд першої інстанції для продовження розгляду.
Вказала, що в позовній заяві вона чітко зазначила, що просить визнати право власності на Ѕ частину незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , а не самочинного будівництва, як це зазначив суд у своїй ухвалі. Даний будинок, будівництво якого є незакінченим був придбаний сторонами у справі під час перебування їх у шлюбних відносинах на законних підставах згідно договору купівлі-продажу. У позовній заяві позивачем не ставиться питання про визнання права власності на самочинно збудований будинок, а лише ставиться питання про визнання права власності на Ѕ частину придбаного, незавершеного будівництвом будинку.
Вважає, що суд першої інстанції помилково залишив без руху її позовну заяву, а потім безпідставно повернув її.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2019 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 з підстав невиконання нею вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та ненадання суду ряду документів, що зазначалися судом при постановленні ухвали від 21 червня 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно до вимог ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Частинною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом вказаних норм закону, повернення позовної заяви з підстави невиконання вимог ухвали суду про усунення недоліків можливе лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилася від виконання вказаних у ній вимог.
Встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду від 21 червня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано заявнику строк для усунення вказаних недоліків, а саме надання суду документів: належного дозволу та затвердженого проекту на будівництво будинку АДРЕСА_1 та підтвердження, що земельна ділянка була відведена для будівництва жилого будинку.
09 липня 2019 року позивачем, з метою усунення недоліків зазначених в ухвалі судді від 21 червня 2019 року, подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій позивач зазначила, що просить визнати право власності на Ѕ частину незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 , а не самочинного будівництва, як це зазначив суд у своїй ухвалі. Даний будинок, будівництво якого є незакінченим був придбаний сторонами у справі під час перебування їх у шлюбних відносинах на законних підставах згідно договору купівлі-продажу. У позовній заяві позивачем не ставиться питання про визнання права власності на самочинно збудований будинок, а лише ставиться питання про визнання права власності на Ѕ частину придбаного, незавершеного будівництвом будинку.
Крім цього, до заяви додано дві копії Рішення № 233 виконавчого комітету Уманської районної ради народних депутатів від 24 вересня 1991 року про надання ОСОБА_3 на продаж незакінченого будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1 ; та дві копії Відповіді № 04.05/364 від 05 липня 2019 року з архівного сектору Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про неможливість отримання інформації щодо земельної ділянки, яка була відведена для будівництва спірного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Повертаючи позовну заяву, суд виходив з того, що у визначений судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки не були виконані в повному обсязі, оскільки подана 09 липня 2019 року позивачем заява не усунула недоліки, що були визначені ухвалою суду від 21 червня 2019 року.
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення Кутіч проти Хорватії, заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизначеного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішенням ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має Застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення в справі «Bellet v. France»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Таким чином, суд повинен уникати надмірного формалізму під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі. Суд помилково визнав такими, що дають підстави для повернення позовної заяви обставини, які можуть бути з'ясовані судом на наступних стадіях процесу.
Повернення позовної заяви із суто формальних підстав, які не перешкоджають її розгляду, є порушенням права на доступ до правосуддя, принцип якого проголошено ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведені обставини в сукупності з нормами процесуального та матеріального права, в поєднанні із практикою Європейського суду, суд апеляційної інстанції вважає, що недоліки, зазначені в ухвалі позивачем фактично є усунутими і позивач у своїй заяві від 09 липня 2019 року конкретизував зміст позовних вимог та надав докази щодо будівництва будинку та статусу земельної ділянки, які зміг отримати у державних установах на виконання ухвали суду.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем недоліки не усунуто не мотивоване та не конкретизоване, які саме недоліки не усунуто, тому на думку суду апеляційної інстанції є надмірним формалізмом та не є достатнім недоліком для повернення позовної заяви, обставини, вказані в ухвалах районного суду можуть бути встановлені на пізніших стадіях процесу, доведені позивачем або спростовані відповідачем, що стане відповідно підставою для висновку суду про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Згідно 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а матеріали справи підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину нерухомого майна скасувати, матеріали цивільної справи направити до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст виготовлено 18 вересня 2019 року.
Головуючий
Судді