Постанова
Іменем України
Справа № 646/2640/18
Провадження № 22-ц/818/4327/19
18 вересня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі - прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
треті особи - народний депутат України ОСОБА_2 , посол Сполучених Штатів Америки в Україні ОСОБА_3 , голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_4,
розглянув в порядку спрощеного апеляційного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2019 року (суддя Єжов В.А.) по справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи - народний депутат України ОСОБА_2 , посол Сполучених Штатів Америки в Україні ОСОБА_3 , голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи - народний депутат України ОСОБА_2 , посол Сполучених Штатів Америки в Україні ОСОБА_3 , голова Вищої ради правосуддя України ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, в якому просив на відшкодування завданої йому моральної шкоди стягнути з Державного бюджету компенсацію у розмірі 100000 гривень.
В обґрунтування вимог зазначав, що 29.08.2017 року він звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову прокуратури Харківської області від 28.02.2017 року про закриття кримінального провадження №4201622000000830. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.11.2017 року витребувані матеріали кримінального провадження №4201622000000830, проте прокуратурою Харківської області 11.09.2017 року, 12.10.2017 року, 09.11.2017 року надані не були, в діях посадових осіб прокуратури вбачається склад злочину, передбачений ч.2 ст.382 КК України. Факт злісного невиконання рішення суду підтверджується листом Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2018 року №7209.
21.02.2018 року Червонозаводський районний суд м. Харкова виніс ухвалу у справі №646/859/18, якою зобов'язав уповноважених осіб прокуратури Харківської області внести в ЄРДР його заяву про злочини від 07.02.2018 року.
Лише 18.04.2018 року він отримав лист прокуратури Харківської області від 12.04.2018 року, яким його поінформовано, що його заяву від 07.02.2018 року внесено до ЄДРДР і перевірки за нею проводить слідчій прокуратури Харківської області Горгуль Д.В. (кримінальне провадження №42018220000000302 від 01.03.2018 року).
Позивач вказував, що прокуратура не здійснює дій щодо припинення правопорушень, відносно яких він звертається, винні особи не притягнуті до відповідальності, не поновлено його порушені права. Він змушений ініціювати судові розгляди, що забирає час, наносять шкоду здоров'ю, порушують життєві ритми та зв'язки, чим відповідачем наноситься моральна шкода, яка повинна бути відшкодована за рахунок держави. Зазначає, що має місце дискримінація стосовно нього.
Справу розглянуто за відсутності сторін.
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2019 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати за постановити нове, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що злочини, які вчинили працівники прокуратури Харківської області спричиняють йому моральну шкоду.
Правом на надання відзиву відповідачі та треті особи не скористалися.
Згідно зі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на
підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками прокуратури
Харківської області моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувала скарга ОСОБА_1 на постанову прокуратури Харківської області від 28.02.2017 року про закриття кримінального провадження №42016220000000830. Судові засідання з розгляду вищезазначеної скарги призначалися на 11.09.2017 року, 12.10.2017 року, 09.11.2017 року, 30.11.2017 року, 21.12.2017 року, 28.02.2018 року. Неодноразові відкладення справи пов'язані з неотриманням судом з прокуратури Харківської області матеріалів кримінального провадження №42016220000000830. Матеріали зазначеного кримінального провадження надійшли на адресу слідчого судді Шелест І.М. 19.02.2018 року, що підтверджується супровідним листом прокуратури Харківської області за вх.№4002 від 19.02.2018 року (а.с.13).
ОСОБА_1 07.01.2018 року звернувся до прокуратури Харківської області з заявою про злочин щодо ненаправлення матеріалів кримінального провадження №42016220000000830 до суду та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування.
22.03.2018 року позивачем направлено заяву про злочини до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів України, якою просив внести заяву до ЄРДР та застосувати заходи щодо притягнення до відповідальності винних (а.с.19-20).
Прокуратурою Харківської області внаслідок розгляду звернення позивача з питань досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016220000000830 та виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.02.2018 року заявнику повідомлено, що за результатами розгляду ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.02.2018 року, якою прокуратуру Харківської області зобов'язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані за заявою від 07.02.2018 року, такі дані було внесено до ЄРДР - кримінальне провадження №42018220000000302 від 01.03.2018 року. Досудове розслідування доручено слідчому прокуратури області Горгулю Д.В. Слідчим вживаються заходи для забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні (а.с.23).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього ( досудового ) слідства, прокуратури або суду, визначені частиною першою статті 1176 ЦК України. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначений частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті, за змістом якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами ( статті 1173, 1174 цього кодексу ).
Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17.
Згідно із частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» №4від 31.03.1995 року обов'язковому доведенню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, та вини останнього в її заподіянні.
Як роз'яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Тобто позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності службової особи органу державної влади, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв'язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
Однак позивачем не доведено ані наявності незаконних рішень, дій чи бездіяльності визначеного ним кола осіб, ані заподіяння йому моральних страждань, ані причинного зв'язку між діями ( бездіяльністю ) заподіювача шкоди та самою завданою шкодою. Для настання відповідальності необхідним є визнання протиправними, незаконними дій чи бездіяльності правоохоронних органів, що наразі не встановлено та не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Тому за умов відсутності решти складових для виникнення зобов'язання з відшкодування моральної шкоди підстави відсутні.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам факт звернення позивача до прокуратури та суду із заявами не може свідчити про спричинення моральної шкоди та про порушення його прав, а є лише способом реалізації процесуального права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового провадження.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а лише зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 05 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.С.Сащенко
Судді А.І. Овсяннікова
І.П.Коваленко