Справа № 761/28016/19
Провадження № 2/761/6478/2019
12 вересня 2019 року року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Орел П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2007 року, за час перебування в якому у них народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачем. З червня 2018 року відповідач проживає окремо та не бере повної участі у вихованні та утриманні спільних дітей. Враховуючи, що відповідач не має на утриманні інших осіб, працює та має регулярний дохід, однак не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.07.2019 року і до повноліття дітей.
Ухвалою суду від 29.07.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 12.09.2019 року.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому за згоди позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів за відсутності відповідача, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивач.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 квітня 2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яка міститься в матеріалах справи.
У шлюбі у сторін народились дві доньки - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
При цьому, діти проживають з позивачем, відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, а в добровільному порядку узгодити питання про матеріальне забезпечення дітей між сторонами не є можливим.
Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК Українибатьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у відповідача є інші діти, а також не надано доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII( 789-12 ) від 27.02.91 та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 80,84,180,181,182,183,184,191 СК України, ст. ст.259, 263,264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи з 16.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 .
СУДДЯ М.А. РИБАК