ун. № 759/1072/18
пр. № 2/759/912/19
16 вересня 2019 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого - судді Шум Л.М.
при секретарі Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ громадянства, реєстрації і міграції фізичних осіб Святошинського РУ НП МВС України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, належить квартира АДРЕСА_1 . Проте, в зазначеній квартирі попередня власниця - ОСОБА_3 зареєструвала відповідача для можливості її працевлаштування в м. Києві. З моменту реєстрації відповідач у житловому приміщенні не проживала, комунальних послуг не сплачувала, її особисті речі відсутні, місце перебування не відомо, а тому позивач просить визнати відповідача такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.
Позивач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином (а.с. 26, 31), а тому суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність останньої на підставі наявних даних в матеріалах справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.2017 р. належить квартира під АДРЕСА_1 .
16.12.2017 р. здійснено реєстрацію права власності за позивачем на вказану квартиру (а.с. 5).
Відповідно до довідки форми №3 від 05.10.2015 р. у квартирі АДРЕСА_1 значиться зареєстрованою ОСОБА_2 (а.с.6). Факт реєстрації відповідача за вказаною адресою підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві від 05.02.2018 р. (а.с.11)
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як роз'яснено в пункті 33 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року N 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 з моменту реєстрації не проживає, житловим приміщенням не користується, не несе витрати, пов'язані з утриманням будинку в належному технічному стані, не сплачуює послуг за житлово-комунальні послуги, що фактично створює позивачу перешкоди в користуванні власністю, а тому, в силу ст. 391, ч. 2 ст. 405 ЦК України, відповідач підлягає визнанню такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Керуючись ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ громадянства, реєстрації і міграції фізичних осіб Святошинського РУ НП МВС України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: Шум Л.М.