Справа № 761/556/17
Провадження № 2/761/6407/2019
18 вересня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Рибака М.А., розглянувши зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових праву справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД», треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ» про встановлення ідентифікаційних ознак та витребування майна з незаконного володіння, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД», треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ» про встановлення ідентифікаційних ознак та витребування майна з незаконного володіння.
Позивач ОСОБА_1 просить суд встановити, що нежитлове приміщення, інформація про яке була внесена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. 06 червня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 945301880000 як інформація про об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 прим . 53, та про рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30006524 від 10 червня 2016 року номер запису про право власності 14922173 із зазначенням власника ТОВ «Максіс Лімітед», та приміщення, майнові права на яке належать йому за договором купівлі-продажу майнових прав № 36/53нп/щ від 14 травня 2008 року, інформація про яке була внесена приватним нотаріусом Київського міського округу Петровою Т.М. 28 липня 2016 року за реєстраційним номером 988665580000 як про об'єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , та номер запису про право власності 15699386, є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна із дійсною нумерацією та ідентифікаційними ознаками (адреса похідного об'єкту другого рівня) нежитлові приміщення 465 за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати із незаконного володіння ТОВ «Максіс Лімітед» нежитлове приміщення, яке зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, буд 52, прим . 53, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30006524 від 10 червня 2016 року номер запису про право власності 14922173 із зазначенням власника ТОВ «Максіс Лімітед», на його користь, оскільки ним були придбані майнові права на дане приміщення за договором купівлі-продажу майнових прав № 36/53нп/щ від 14 травня 2008 року.
28.08.2019 року ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав за № 36/53НП/Щ від 14.05.2208 року, який укладений між ПП «Під ключ» та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 .
Ухвалою суду від 02.09.2019 року зустрічну позовну заяву було повернуто заявнику.
13.09.2019 року представник ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» повторно звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав за № 36/53НП/Щ від 14.05.2208 року, який укладений між ПП «Під ключ» та ОСОБА_1 на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 .
При цьому, окремо подав клопотання про поновлення строку пред'явлення зустрічного позову.
Клопотання мотивовано тим, що попередню зустрічну заяву було повернуто у зв'язку із тим, що заявником було пропущено п'ятнадцятиденний строк для подання зустрічного позову, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення ухвали суду, в якій встановлено такий строк, уповноваженому представнику ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» ОСОБА_3.
Заявник зазначає, що насправді ухвалу суду не отримував, а дізнався про неї лише 19.08.2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому, згідно штатного розпису ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД», особа ОСОБА_3 серед працівників товариства не значиться, а згідно інформації в мережі Інтернет, ОСОБА_2 є директором та засновником ПП «ВІНДОР ПЛЮС».
А тому, просив суд визнати поважними причини пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви та поновити строк на подання зустрічної позовної заяви, прийняти зустрічний позов до розгляду та об'єднати його із первісним позовом у справі № 761/556/17.
Суд, розглянувши подане клопотання та матеріали зустрічної позовної заяви, прийшов до наступних висновків.
Так, 10 липня 2019 року до Шевченківського районного суду міста Києва відповідно до постанови Верховного суду від 26.06.2019 року, якою скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 20.11.2018 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, надійшла дана цивільна справа.
Ухвалою суду від 15.07.2019 року було призначено підготовче судове засідання на 10 вересня 2019 року. При цьому, відповідачу було встановлено строк п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали, протягом якого він має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України., а також роз'яснено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Із матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу, а також повістку отримав 26.07.2019 року уповноважений представник ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» ОСОБА_3, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Враховуючи наведені положення закону, відповідач мав право пред'явити зустрічний позов у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про призначення підготовчого засідання у справі, тобто не пізніше 12.08.2019 року (оскільки останній день строку припадав на вихідний день - 10.08.2019 року).
Окрім того, у своїй зустрічній заяві та в клопотанні представник ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» посилався на те, що останнє не отримувало ухвали суду та про її існування дізналось з реєстру судових рішень лише 19.08.2019 року.
Разом із тим, наведене твердження суперечить матеріалам справи та встановленим судом обставинам, оскільки ухвалу суду від 15.07.2019 року було надіслано судом для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень 16.07.2019 року та оприлюднено в реєстрі 18.07.2019 року.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (аналогічні висновки містяться в Постанові Верховного Суду у справі 313/1028/15-ц від 25.07.2018 року).
Разом із тим, ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» вперше звернулось до суду із зустрічним позовом через свого представника - адвоката Лахтаріна І.А. 28.08.2019 року, тобто із пропуском встановленого строку. В подальшому, 13.09.2019 року так само із пропуском встановленого строку, було подано зустрічний позов повторно.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із пункт 41рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява N 3236/03): «У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків)».
Відповідно до практики ЄСПЛ, згідно якої вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів. Але такі повноваження є обмеженими. Можливість поновлення строку не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (дивитись, mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За результатами розгляду поданого клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви судом встановлено наступне.
Так, заявник зазначає, що ТОВ «МАКСІС ЛІМІТЕД» ухвалу суду не отримувало, а уповноважений працівник ОСОБА_3 , який отримав повістку згідно із даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, в штаті працівників товариства не значиться.
Разом із тим, сама по собі відсутність особи, яка отримала ухвалу суду в штаті товариства, не свідчить про те, що вона не змогла б отримати її за дорученням.
Так, відповідно до ч. 6, 7 та 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.
Згідно із ч.ч. 1 та 5 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Будь-яких об'єктивних даних про помилковість вручення ухвали суду іншій особі відповідальними працівниками поштового відділення, або недобросовісне отримання судового рішення такою особою матеріали клопотання не містять.
А отже, твердження, висловлені в клопотанні про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви є необґрунтованими
Окрім того, наведені положення законодавства, яке висловлені в диспозиції статей 193 та 194 ЦПК України, не надають взагалі повноважень суду поновлювати пропущений строк для подання зустрічного позову.
Таким чином, в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви слід відмовити.
З огляду зазначене, суд приходить до висновку про те, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Також суд наголошує, що повернення зустрічного позову не позбавляє позивача права звернутись до суду із даним позовом за зальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.187, 193, 194, 195, 260, 353, 354 ЦПК України,
В задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви - відмовити.
Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІС ЛІМІТЕД», треті особи: публічне акціонерне товариство «Артем-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Під-ключ», Приватне підприємство «Під ключ» про встановлення ідентифікаційних ознак та витребування майна з незаконного володіння - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення зустрічного позову не позбавляє позивача права звернутись до суду із даним позовом за зальному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК