Справа № 761/35179/19
Провадження № 1-кс/761/24165/2019
13 вересня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120 191 000 000 009 91 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12018100000001141 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про арешт майна, а саме: автобус «Рута-22», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УЛФ-Фінанс».
Клопотання обгрунтоване тим, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 191 000 000 009 91 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.08.2019 року приблизно о 2 год. 30 хв. ОСОБА_5 , керуючи автобусом «Volvo В10М», д.н.з. НОМЕР_2 (реєстрація Республіки Білорусь), рухаючись по проїзній частині проспекту Броварського зі сторони станції метро «Дарниця» в напрямку станції метро «Чернігівська» в місті Києві, поблизу АЗС «АМІС», що розташована по проспекту Броварському, 18, здійснив наїзд на пішохода - невстановленого чоловіка, віком приблизно 30-40 років, після чого тіло останнього впало на проїзну частину, де його переїхав невстановлений легковий автомобіль під керуванням невстановленого водія, який рухався зі сторони станції метро «Чернігівська» в напрямку станції метро «Дарниця».
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід - невстановлений чоловік, віком приблизно 30-40 років, від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
30.08.2019 року з місця дорожньо-транспортної пригоди автобус «Volvo В10М», д.н.з. НОМЕР_2 (реєстрація Республіки Білорусь), було вилучено та поміщено на зберігання на спецмайданчик тимчасового затримання транспортних засобів, який розташовано за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Проліски, вул. Броварська, 4.
30 серпня 2019 року автобус «Volvo В10М», д.н.з. НОМЕР_2 (реєстрація Республіки Білорусь), визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
З метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі чи відчуження, прокурор просив накласти арешт на автобус «Volvo В10М», д.н.з. НОМЕР_2 (реєстрація Республіки Білорусь).
В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Представник володільця майна заперечував, просив повернути транспортний засіб його володільцю.
Дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представника володільця майна, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
При цьому арешт майна має на меті забезпечити докази у кримінальному провадженні, оскільки вилучений під час огляду транспортний засіб підпадає під ознаки ст. 98 КПК України тобто має ознаки речового доказу, і він зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження та є достатні підстави вважати, що вказаний транспортний засіб може бути прихованим, пошкодженим, зіпсованим, знищеним, перетвореним чи відчуженим, у зв'язку із чим клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на автобус «Volvo B10M», д.н.з. НОМЕР_2 (реєстрація Республіки Білорусь), який належить ТОВ «Застиктревелтур», що розташований за адресою: Республіка Білорусь, Мінська обл.., Дзержинський р-н., м. Фаніполь, вул.. Чапського, 15 офіс 1-Г.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 18.09.2019.
Слідчий суддя: