Справа № 2-509/09
29 грудня 2009 року Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Шумського А.А.
за участю : секретаря Вишневської Л.Л.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою. Мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17 листопада 2008 року вона придбала у ОСОБА_5 житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1. 1 грудня 2008 року Комунальним підприємством «Волинське обласне БТІ» позивачу було надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Біля вказаного житлового будинку є земельна ділянка в розмірі 0,1893 га. Дана земельна ділянка, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, належить позивачу на праві приватної власності. Після того, як позивач розпочала проводити огородження даної земельної ділянки відповідач разом із своєю родиною почав чинити їй перешкоди у виконанні цих робіт. Свої неправомірні дії відповідач мотивує тими обставинами, що їхня земельна ділянка менша, а тому їм належить частина земельної ділянки позивача. Оскільки будівництво огорожі позивач проводила виключно на території власної земельної ділянки та у відповідності до плану меж належної їй земельної ділянки, зазначених у державному акті на право приватної власності на землю та інших правовстановлюючих документів, тому просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться в АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала із зазначених вище підстав, просить позов задовольнити, вказала, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку їй належить 0,1893 га, і вона має намір огородити свою земельну ділянку. В зв'язку з тим, що відповідач чинить перешкоди, встановлює свої межові знаки, змушена звернутися до суду.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що у 1986 році їй було надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку в розмір 0,20 га. На даний час її земельна ділянка не має 20 м. по ширині є менша ніж на той час. Так як позивач почала огороджувати свою земельну ділянку то відповідач повідомила її, щоб вона це робила зберігши 20 м. ширини ділянки відповідача при тому, що межа повинна проходити за 5 м. від будинку відповідача відповідно до будівельного паспорту. Про те, що розмір земельної ділянки для будівництва менший ніж було виділено, відповідач дізналася вже після того, як позивач купила хату із земельною ділянкою знайшовши у домашньому архіві будівельний паспорт. У даному паспорті зазначено, що межа між земельними ділянками відповідача та позивача повинна проходити за 5 м. від будинку відповідача. А тому відповідач з метою захисту своїх порушених прав виставив свої межові знаки: забили кілки та натягнули дріт.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши місце події, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу придбала житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Відповідно до рішення Грядівської сільської ради від 10.10.2008 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель у розмірі 0,20 га. (а.с. 9).
У процесі виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку відбулося погодження меж із сусідніми землекористувачами. (а.с. 10-11). ОСОБА_3 та її син представник по справі підтвердили наявність їхнього підпису акті погодження меж.
15 травня 2009 року було винесено рішення Грядівської сільської ради № 2/4/10 про встановлення границь ділянок в натурі та про передачу на зберігання встановлених межових знаків власнику земельної ділянки ОСОБА_1 На підставі даного рішення кадастровим бюро було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку в розмірі 0,1893 га, яка розташована в с. Хренів Іваничівського району. (а.с. 13).
При виїзді на місце події за участю спеціалістів архітектора Іваничівського району ОСОБА_6 та начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_7 встановлено, що земельна ділянка сім'ї відповідача по справі під будівництво виділялась в межах присадибної ділянки, яка була у їхньому користуванні між існуючими господарствами ОСОБА_8 та сім'ї ОСОБА_12. Встановленні в натурі межі земельної ділянки позивача по справі відповідають державному акту на право власності на земельну ділянку та відповідають межам, що історично склалися. Крім того, ОСОБА_7 додатково пояснила, що план забудови земельної ділянки не є належним документом, що засвідчує розміри та межі земельної ділянки. Таким документом є лише державний акт на право власності на земельну ділянку, який виготовляється спеціалістами кадастрового бюро з використанням аерофотозйомки.
При огляді місця події було також встановлено, що відстань між житловими будинками сторін по справі становить 5 м. 70 см. Посередині між ними проходить межа яка існує тривалий період часу, і саме по цій межі позивач має намір збудувати огорожу для чого вивезла будівельний матеріал. Вимога відповідача про встановлення огорожі на відстані 5 м. від її будинку і її дії по виготовленню такої межі є незаконними виходячи із того, що відповідачем на даний момент не встановлені належно межі земельної ділянки, які є у її володінні і суперечать архітектурно-будівельним нормам, оскільки унеможливлюють належне обслуговування будинку.
Крім того, факт незаконності дій відповідача стверджується оглянутими в судовому засіданні погосподарськими книгами та земельною шнуровою книгою та рішенням Грядівської сільської ради від 12.11.1993 року № 7 про передачу у приватну власність земельних ділянок. В усіх вказаних документах зазначено, що розмір земельної ділянки ОСОБА_8 Виділений під забудову становить 0,18 га.
Із показань свідків ОСОБА_9 Та ОСОБА_10, вбачається, що історично встановлені межі між відповідачем по справі та попереднім і теперішнім власником земельної ділянки під будинком АДРЕСА_1 не порушені.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 безпідставно перешкоджає ОСОБА_1 у користуванні її земельною ділянкою належною їй згідно державного акту про право власності на земельну ділянку.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 10, 11, 14, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 373, 386, 391, ЦК України, ст. ст. 81, 152, 153 ЗК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_11 перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою розташованою в АДРЕСА_1
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги- протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий /підпис/ А.А. Шумський
з оригіналом згідно
Суддя А.А. Шумський