Справа № 22 - 2895/ 2009 Рішення ухвалено під головуванням Копія
Категорія 23 судді Слободяного О.Є.
Доповідач : Морозовський В.І.
16 грудня 2009 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Морозовського В.І.,
суддів: Чуприни В.О. і Якименко М.М.,
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою голови селянського фермерського господарства «Оберіг» (далі - СФГ «Оберіг») на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 2 жовтня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до СФГ «Оберіг» про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, -
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, згідно якої просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,4182 га, укладений 20 червня 2003 року від імені її матері, ОСОБА_3, з СФГ «Оберіг».
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалась на те, що вона на підставі державного акту на землю від 27 лютого 2009 року є власницею вказаної вище земельної ділянки, розташованої на території Юрівської сільської ради. Раніше дана земля належала її матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим остання не могла підписати 20 червня 2003 року договір оренди земельної ділянки. Оскільки ОСОБА_2 з СФГ «Оберіг» такого договору не укладала, тому вважає, що відповідач користується її землею без належної правової підстави, з приводу чого просить повернути належну їй земельну ділянку.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 2 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволені повністю. Також на користь ОСОБА_2 з СФГ «Оберіг» стягнуто 73 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 200 грн. витрат на оплату допомоги адвоката.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Зокрема, вказується на те, що договір оренди не міг бути визнаний недійсним, так як існували підстави для визнання його неукладеним, а тому позов мав бути заявлений про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до вимог ст.387 ЦК України.
У письмових запереченнях та в ході розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, представник СФГ «Оберіг» адвокат ОСОБА_5 до суду не з'явився та подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи по причині зайнятості його в іншій справі. Враховуючи, що відповідачем є юридична особа, яка вправі уповноважити іншу особу представляти свої інтереси в суді, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи без участі представника СФГ «Оберіг».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступного.
По справі безспірно встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, підтвердженням чого є копія свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1, виданого 11 вересня 1998 року Юрівською сільською радою Козятинського району Вінницької області (а.с.9).
На день смерті ОСОБА_3, як й на дату договору оренди земельної ділянки від 20 червня 2003 року, діяв ЦК України 1963 року, згідно ч.1 ст.59 якого угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Виходячи з останнього, відповідно до закріпленого ч.1 ст.58 Конституції України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а також п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, останній не застосовується до цивільних правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.
За таких обставин, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 суд мав керуватись нормами ЦК України 1963 року, тоді як суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми ЦК України 2003 року, що є невірним.
У зв'язку з цим суд не врахував того, що згідно положень ст.ст.48, 49 і 50 ЦК України 1963 року існують дві різні підстави визнання угоди недійсною, від яких залежать й правові наслідки визнання угоди недійсною, що не є тотожними.
Не дотримався суд також й роз'яснень, що містяться в п.п.2, 5, 6-8, 16 і 17 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 28 квітня 1978 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (з подальшими змінами та доповненнями), який орієнтував суди в кожній справі про визнання угоди недійсною встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов ' язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Між тим, пославшись у позовній заяві одночасно на ст.ст.48 і 49 ЦК України, ОСОБА_2 не зазначила, з якими саме обставинами пов'язує визнання договору недійсним: з підстав невідповідності останнього вимогам закону або як такого, що укладений з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.
Суд першої інстанції на вказані вище обставини уваги не звернув, підстав правових вимог позивача та застосування їх юридичних наслідків не уточнив, меж позовних вимог не визначив, суть спірних правовідносин та положення закону, що їм відповідають, не встановив та ухвалив рішення на підставі норм матеріального права, які не підлягали застосуванню. Тим самим суд по суті не розглянув позову ОСОБА_2, що у відповідності до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України тягне за собою обов'язкове скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Оскільки апелянт у скарзі не вказав, з яких саме визначених ч.1 ст.311 ЦПК України підстав він просить скасувати судове рішення і передати справу на новий розгляд, тому в цій частині апеляційний суд відповідно до наданих йому ч.3 ст.303 цього Кодексу повноважень вважає за необхідне вийти поза межі доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу голови селянського фермерського господарства «Оберіг» - задовольнити.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 2 жовтня 2009 року - скасувати, а справу - направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: (Підпис)
Судді: (Підписи)
З оригіналом згідно: