19.08.19
336/2867/18
2-а/336/77/2019
19 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержанта поліції Шевченка Євгена Анатолійовича про визнання протиправними дій посадових осіб та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
08.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом,в якому зазначає, що 19.04.2019 р.посадовою особою інспектором взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержантом поліції Шевченком Є.А. відносно нього була винесена постанова серії ЕАВ № 1081730 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі,за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ст.122 ч.2 КпАП України, та накладено штраф в розмірі 425 гр.
За змістом оскаржуваної постанови,позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те,що він 19.04.2019 р.о 18.53 год.,керуючи автомобілем «NISSAN Qashgai» р.н. НОМЕР_1 по вул.Козачій в м.Запоріжжі,не подав сигналу світловим показчиком повороту відповідного напрямку при обгоні, чим порушив вимоги п.9.2.б Правил дорожнього руху .
Як зазначає позивач,19.04.2019 р.по вул.Яценка в м.Запоріжжі він, керуючи автомобілем «NISSAN Qashgai» р.н. НОМЕР_1 ,з дотриманням ПДР здійснив обгін транспортного засобу,що рухався попереду,після чого вже на вул.Козача 121 був безпідставно зупинений екіпажем патрульної поліції,що на момент здійснення обгону рухався позаду нього.Працівники поліції,повідомивши про винесення відносно нього оскаржуваної постанови,не пред'явили доказів вчинення інкримінованого порушення п.9.2.б ПДР,якого він не вчиняв,незважаючи на те,що він оспорював допущене порушення ті адміністративне стягнення,яке на нього накладалося,на місці складання оскаржуваної постанови її копії під розписку позивачу не вручили,самостійно постанову позивач отримав 22.04.2019 р.,звернувшись до УПП в Запорізькій області.
Посилаючись на те,що докази вчинення ним адміністративного правопорушення відсутні,відповідачем була порушена процедура притягнення до адміністративної відповідальності,позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними,постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАВ № 1081730 скасувати.
За змістом доданий до позову документів,позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду ,пропущений з поважних причин,а саме у зв'язку з оскарженням дій відповідача безпосередньо до УПП в Запорізькій області.
Ухвалою від 13.05.2019 р.у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач,який отримав позов з додатками 22.07.2019 р.,про що у справі є поштове повідомлення,відзиву на позов у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк не надав,доказів для доручення до справи не надіслав.
Вивчивши обставини справи, перевіривши доводи адміністративного позову на користь його задоволення ,дослідивши наявні у справі докази в сукупності,суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Судом з матеріалів справи встановлено,що 19.04.2019 р.посадовою особою посадовою особою інспектором взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержантом поліції Шевченком Є.А. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕАВ № 1081730 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі,за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ст.122 ч.2 КпАП України, та накладено штраф в розмірі 425 гр.
За змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те,що він 19.04.2019 р.о 18.53 год.,керуючи автомобілем «NISSAN Qashgai» р.н. НОМЕР_1 по вул.Козачій 121 в м.Запоріжжі,не подав сигналу світловим показчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п.9.2.б Правил дорожнього руху .
Правомірність та обґрунтованість дій посадової особи та вказаної вище постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до ст.121 ч.2 КАС України, суд поновлює позивачу строк на оскарження постанови,виходячи з такого.
Як встановлено ст.286 КАСУ, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З тексту оскаржуваної постанови вбачається,що безпосередньо після складання вона під розписку ОСОБА_1 вручена не була,за змістом позову, ОСОБА_1 отримав її особисто в УПП 22.04.2019 р.,інша дата наразі не встановлена.
02.05.2019 р.позивачем була отримана відповідь на його скаргу до УПП щодо незаконності дій відповідача,яким його доводи були визнані безпідставними,що спонукало його 08.05.2019 р.звернутись за захистом порушених прав до суду.
Відтак,суд визнає,що позивачем строк оскарження пропущений з поважних причин,неможливість поновлення цього строку цим Кодексом не встановлена, з метою недопущення порушення права на захист особи,з урахуванням недотримання відповідачами вимог ст.285 КУпАП,доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку на оскарження постанови у суді є поважними, а заява про поновлення пропущеного процесуального строку постанов підлягає задоволенню і такий строк судом поновлюється.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічні роз'яснення викладені у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов*язана доводити свою невинуватість.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані ,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
-письмовими,речовими і електронними засобами;
-висновками експертів;
-показаннями свідків.
Статтею 72 ч.2 цього ж Кодексу встановлено,що в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази,які не були покладені в основу оскаржуваного рішення,за винятком випадків,коли він доведе,що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення,але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст.122 ч.2 КУпАП,порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено п.9.2.б ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Порушення саме цього пункту ПДР інкримінується позивачу за змістм оскаржуваної постанови.
В позові ОСОБА_1 зазначає,що під час руху за викладених у оскаржувані постанові обставин він ПДР не порушував та доказів вчинення інкримінованого йому порушення п.9.2.б ПДР відповідач на час винесення оскаржуваної постанови не пред'явив.
На час розгляду даної справи жодних доказів винуватості позивача у порушенні п.9.2.б ПДР на час розгляду справи відповідачем не надано,відповідач у жодний передбачений процесуальним законом спосіб не спростував викладених позивачем обставин з посиланням на докази, які підтвердили б правомірність прийнятого ним рішення та спростовували доводи позивача.
Суд на підставі ст.2 КАС України перевірив чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, протягом розумного строку.
Судом встановлено, що вищенаведені вимоги закону відповідачем,який безпосередньо складав оскаржувану постанову,не були дотримані,відповідач перед прийняттям оскаржуваної постанови не встановив всіх обставин,що мають значення для прийняття рішення,не надали оцінку доводам позивача щодо відсутності у його діях порушень ПДР,не підтвердив доказами ті звинувачення,які викладені в оскаржуваній постанові.
Суд, під час розгляду справи, в повній мірі надав всім учасникам судового розгляду, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін, право та можливість надати пояснення, представити докази, спростувати доводи іншої сторони та довести переконливість своїх вимог.
На підставі зазначеного, суд вважає, що за результатами розгляду справи об'єктивно, повно та всебічно досліджені обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи,порушення ПДР,яке інкримінується ОСОБА_1 ,об'єктивно доказами не підтверджено,тому оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
При перевірці доводів позивача про незаконність дій відповідача щодо розгляду справи на місці винесення постанови,без складання протоколу про адміністративне правопорушення ,суд встановив наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 р.№ 1376 затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р.за № 1496/27941,розділом ІV якої унормовується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Зокрема,вказана Інструкція передбачає,що :
1.Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
3.Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
4. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.
7. Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
8.Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер.
11.У справі про адміністративне правопорушення посадова особа органу поліції, яка її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов:
про накладення адміністративного стягнення;
про закриття справи.
12.Відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Відповідач як уповноважена посадова особа органів поліції розгляд справ про адміністративне правопорушення відносно позивача здійснив з дотриманням цих вимог,хоча і прийняв за результатами розгляду справи рішення,яке судом скасовується,проте зазначені обставини не вказують на незаконність дій відповідача,який діяв у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Верховний Суд України у постанові від 13 грудня 2016 року по справі № 306/17/16-а зазначив, що у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень.
Згідно із постановою Пленуму ВАСУ №2 від 23.01.2015 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється при поданні позовів про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7,9,251,280,283,285 КУпАП, Правилами дорожнього руху України п.9.2.б,ст.ст.2,70,72,257,286 КАС України,суд-
Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержанта поліції Шевченка Євгена Анатолійовича про визнання протиправними дій посадових осіб та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення-задовольнити .
Постанову серії ЕАВ № 1081730,винесену 19.04.2019 р. інспектором взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області сержантом поліції Шевченком Євгеном Анатолійовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксоване не в автоматичному режимі,за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ст.122 ч.2 КпАП України за порушення вимог п.9.2.б Правил дорожнього руху та накладення штрафу в розмірі 425 гривень-скасувати.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.А. Галущенко