Справа № 629/2036/19
Провадження № 2/629/959/19
16.09.2019 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі судових засідань - Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 09.06.2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 18000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте відповідачка належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 21.03.2019 року у розмірі 29467,22 грн., з яких заборгованість за тілом кредита- 23715,04, заборгованість за простроченим тілом кредита- 2704,62 грн., пеня за прострочене зобов'язання 1317,81 грн.,пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.- 88,45 грн. штрафи: фіксована частина - 250 грн., процентна складова 1391,30 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати по справі в розмірі 1921 грн. позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, згідно з вимогами ст.ст.274-279 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 09.06.2008 року ОСОБА_1 заповнила та підписала анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» та довідку про умови кредитування (а.с.13-14). З тексту заяви та довідки вбачається, що відповідачка виявила бажання отримати платіжну кредитну картку «Універсальна», з встановленням платіжного ліміту. Своїм підписом відповідачка погодилася з тим, що дана заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг для ПАТ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частини договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг, у позичальника отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5 Умов та правил надання банківських послуг).
За умовами вказаного вище договору ОСОБА_1 отримала кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов Договору.
Як вбачається з наданих банком розрахунків, наявна заборгованість за договором б/н від 09.06.2008 року станом на 21.03.2019 року у розмірі 29467,22 грн., з яких заборгованість за тілом кредита 23715,04 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита 2704,62 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 1317,81 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.- 88,45 грн., заборгованість по судовим штрафам 1641,30 (а.с.9-12).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). За приписами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами договору передбачена відповідальність за одне й те ж порушення договору, прострочення платежів, як у вигляді пені, так і штрафу, який має як фіксовану величину, так і процентну складову від суми заборгованості. За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
Таким чином, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідачки заборгованості по судовим штрафам, а саме: штрафу (фіксованої частини) у розмірі 250,00 грн. та штрафу (процентної складової) у розмірі 1391,30 грн. задоволенню не підлягають.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 27825,92 грн., з яких заборгованість за тілом кредита 23715,04 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита 2704,62 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 1317,81 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.- 88,45 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору - 1921 грн.
Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274-279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 610-612, 625,1050,1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат) за кредитним договором б/н від 09.06.2008 року заборгованість за кредитом в сумі 27825,92 грн. (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять п'ять) гривень 92 коп. та сплачену суму судового збору - 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна ) гривень, а всього 29746 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок шість) гривень 92 коп.
В задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. З 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя С.А. Мицик