Справа № 646/6568/18
н/п 1-кп/953/1032/19
"18" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 , представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12018220000000927 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак Запорізької області, громадянина України, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується за ч.4 ст.190 КК України у вчинені шахрайства, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за попередньою змову з директором ТОВ «ФІРМА ГЛОБУС» ОСОБА_10 та водієм ТОВ «ТД «РІВЕРОІЛ» ОСОБА_11 внаслідок чого ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» спричинено матеріальну шкоду на суму 970 200 грн.
Також органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується за ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України у вчинені закінченого замаху на шахрайство, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, повторно за попередньою змовою з директором ТОВ «ФІРМА ГЛОБУС» ОСОБА_10 та водієм ТОВ «ТД «РІВЕРОІЛ» ОСОБА_12 внаслідок чого вони мали намір заволодіти грошовими коштами ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на суму 1496686 грн.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_7 вважали можливим призначити справу до судового розгляду. Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_9 просили обвинувальний акт повернути прокурору, посилаючись на не відповідність обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст.291КПК України, оскільки в обвинувальному акті не повною мірою розкрита об'єктивна сторона вчинених правопорушень, а саме: не вказані час та місце підписання документів на перевезення вантажу та укладання договору страхування № 720213272 від 04.07.2016 року з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».
Колегія судів ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, в тому числі, має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України відсутнє формулювання обвинувачення.
Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.
За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Таким чином, обвинувальний акт відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.
В порушення цих вимог закону обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 не містить формулювання обвинувачення, а в ньому викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація його дій.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інш.
Аналіз змісту указаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п.13 ч.1 ст.3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст.91 цього ж Кодексу, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.
Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.
В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті взагалі відсутнє формулювання обвинувачення з врахуванням всіх виявлених під час досудового слідства обставин в повному обсязі з дотриманням вимог КПК України, що свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення, порушує право обвинуваченого на захист і в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст.348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.
Про невідповідність обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України також зазначається в клопотанні захисника, в якому зазначається, що при складанні обвинувального акту не повною мірою розкрита об'єктивна сторона вчинених правопорушень, а саме: не вказані час та місце підписання документів на перевезення вантажу та укладання договору страхування № 720213272 від 04.07.2016 року з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна». Не дивлячись на те, що ОСОБА_10 в ході досудового слідства безпосередньо вказував слідчому на місце вчинення правопорушення, а саме, що в липні 2016 року в денний час, знаходячись за адресою: м. Харків, пров. Вірменський, 2 кв.4., в офісі за фактичним місцезнаходженням ТОВ «Фірма Глобус», (яка зареєстрована за юридичною адресою: м. Харків, вул. Зернова, 6), він підписав договір страхування та пакет документів необхідних для перевезення вантажу та скріпив підпис печаткою.
Частиною першою статті 348 КПК України встановлено, що після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз'яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Відповідно до закону суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.
Згідно вимог ст.374 КПК України, якщо суд ухвалює обвинувальний вирок, в ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що встановлено ст.22 КПК України.
Згідно ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у надані йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, що передбачено ст.20 КПК України.
Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.
З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту».
При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження» (рішення від 09.03.2011 у справі «Жупнік проти України» та від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч.1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст.291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.
Наданий до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 п.5 ст.291 КПК України, оскільки фактично не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, тому у даному випадку обвинувачений позбавлений можливості належним чином підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції, адже його не було належним чином поінформовано про характер і причини обвинувачення через фактичну відсутність формулювання обвинувачення, як окремо визначеного елементу обвинувального акту, передбаченого п.5 ч.2 ст.291 КПК України.
Вказані недоліки обвинувального акту не можуть бути усунені шляхом зміни обвинувачення в суді згідно ст.338 КПК України, оскільки зазначені обставини не є новими фактичним обставинами кримінального правопорушення, враховуючи, що вони зазначені в обвинувальному акті.
В разі зміни обвинувачення в суді, ОСОБА_9 буде позбавлений наданого йому ч.3 ст.42 КПК України права надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, позбавлений права збирати і подавати докази під час досудового розслідування, в тому числі, заявити клопотання про проведення додаткового огляду місця події, проведення слідчого експерименту, допиту свідків, клопотання про проведення експертизи та інших слідчих дій.
Крім того, в обвинувальному акті в порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України стверджується, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, разом з ОСОБА_9 вчинили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15-ч.4 ст.190 КК України, разом з ОСОБА_9 також вчинили ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , в той час як обвинувальний акт не містить анкетних відомостей всіх обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Таким чином, дослідивши всі представлені до суду дані та надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим нормами ст.291 КПК України, а тому у відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Реалізуючи це право, суд наголошує, що на стадії підготовчого провадження не розглядали та не вирішувались питання щодо доведеності вини обвинуваченого та достатності зібраних для цього доказів, а також не вирішувалось та не з'ясовувалось наперед питання про кваліфікацію дій обвинуваченого. Суд лише констатував, що для вирішення цих питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає КПК України, встановлені порушення права на захист обвинуваченого, а тому відповідно до ч.3 ст.314 КПК України повертає обвинувальний акт прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 91, 214, 217, 291, 314-317, 369 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018220000000927 від 29.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.190 КК України, повернути прокурору, який склав обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі суду недоліків.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3