Справа № 640/15248/17
н/п 1-в/640/225/19
"18" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника відділу пробації - ОСОБА_4
засудженої - ОСОБА_5
розглянувши подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком покарання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працююча, незаміжня, судима вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 р. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
01.02.2019 року начальник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду з поданням, в якому просить скасувати іспитовий строк і направити засуджену ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання строком на 2 роки згідно вироку Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017, оскільки під час іспитового строку ОСОБА_5 три рази - 14.11.2018 р., 09.01.2019, 23.01.2019 не з'являлася на реєстрацію, та документів, підтверджуючих поважність причини неявки не надала, за що ОСОБА_5 було винесено два письмові попередження.
Інспектор відділу з питань пробації в судовому засіданні доводи подання підтримала, просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подання та просив його задовольнити.
Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно не приходила для реєстрації до відділу пробації у вказані дні, будучі обізнаною про наслідки порушення умов ст. 76 КК України, зазначає, що хворіла, однак довідок з лікарні у неї немає.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.
У відповідності до ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням /поданням/ прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів, встановлених законом. Клопотання /подання/ розглядається протягом 10 днів з дня його надходження до суду, суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 380 КПК України. У судове засідання викликається засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час і місце розгляду клопотання / подання/ повідомляється орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про пробацію», метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.
Діючим законодавством регламентовані дії органу пробації в разі порушення засудженим умов покарання з випробуванням.
Згідно вимог ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною третьою даної статті передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно ч.4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Згідно з положенням ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконає покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративній стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Отже, для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з вказаної норми закону достатньо невиконання ним хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього обов'язків, визначених у ст.76, або 2) систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Необхідною умовою скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого до місць позбавлення волі являється з*ясування поважних причин неявки до кримінально-виконавчої інспекції або інші обставини, що фактично позбавили його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 року ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та засуджена до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки. В силу ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. (а.с. 54-57)
Вирок після набрання чинності направлений для виконання 13.07.2018 року. (а.с. 100). 26.09.2018 року вирок Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 року відносно ОСОБА_5 прийнятий до виконання Київським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області 26.09.2018 року. (а.с. 102).
З матеріалів подання та особової справи засудженої вбачається що 08.10.2018 року ОСОБА_5 прибула до відділу пробації і в неї були відібрані пояснення, заповнена анкета та підписка про роз*яснення виконання обов*язків, покладених на неї судом на підставі вимог ст. 76 КК України.
08.10.2018 року на підставі ст. 164 КВК УКраїни винесена постанова про зобов*язання ОСОБА_5 з*являтись на реєстрацію до відділу пробації та призначення їй дні явки на реєстрацію - 2,3,4 середа кожного місяця. (а.с. 45 особ.справи).
Згідно листка реєстрації (а.с. 46 особ.справи) ОСОБА_5 не з*явилася для реєстрації 14.11.2018 року, 09.01.2019 року, 23.01.2019 року.
16.01.2019 року ОСОБА_5 інспектором районного сектору Харківського міського відділу з питань пробації попереджена про наслідки подальшого невиконання покладених на неї обов*язків або систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення та свідчать про її небажання стати на шлях виправлення. (а.с. 83).
30.01.2019 року ОСОБА_5 повторно інспектором районного сектору Харківського міського відділу з питань пробації було винесено попередження. (а.с. 90).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2019 року за результатами розгляду подання від 01.02.2019 року про скасування іспитового строку відносно ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні подання.
Згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 23.07.2019 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2019 року про відмову в задоволенні подання скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.
Під час судового розгляду в судовому засіданні засуджена ОСОБА_5 жодних доказів на підтвердження поважності своєї неявки 14.11.2018 року, 09.01.2019 року до попередження від 16.01.2019 та після попередження ( неявка 23.01.2019 року) не надала, що розцінюється судом як неповажність причин неявки для реєстрації та невиконання покладених на засуджену обов*язків згідно ст. 76 КК України. Не містяться такі докази і в матеріалах особової справи засудженої або в матеріалах кримінального провадження.
Крім того, суд звертає увагу, що розгляд справи з даного питання проводиться повторно і протягом тривалого часу з листопада 2018 року по вересень 2019 року ОСОБА_5 жодної довідки або інших доказів на підтвердження своїх хвороб не надала ані до відділу пробації, ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної інстанції.
Згідно матеріалів особової справи вбачається, що інспектором неодноразово робились виклики до інспекції ОСОБА_5 для відібрання пояснень, були здійснені виходи за місцем мешкання засудженої, направлялись запити для з*ясування поважності неявки, проведений аналіз ризиків вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення та криміногенних потреб правопорушника.
Дослідивши всі надані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень приходжу до висновку, що дійсно засуджена ОСОБА_5 порушила вимоги ст. 76 КК України покладені на неї вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 року щодо явки для реєстрації у відділ пробації, що свідчить про її ухилення від виконання покладених на неї судом обов*язків, та встановлені факти, які свідчать про небажання засудженої стати на шлях виправлення, що є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбування призначеного покарання.
При цьому, судом враховано, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причини неявки для реєстрації засудженої ані до відділу пробації, ані до суду під час розгляду даного питання не було надано. Доказів на підтвердження того, що засуджена стала на шлях виправлення суду також не надано. При вирішенні даного питання судом також враховані дані по особистості, що ОСОБА_5 раніше притягалась до кримінальної відповідальності, не заміжня, дітей на утриманні не має, проживала не за місцем реєстрації після винесення судом вироку, не повідомивши про це відділ пробації, не працює та офіційних джерел доходу немає.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданого до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком покарання відносно ОСОБА_5 , у зв*язку з чим суд його задовольняє.
Керуючись ст. 78 ч.2 КК України, ст. ст. 369-372, 378, 476, 537, 539 КПК України, ст. 166 КВК України, суд
Подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного вироком покарання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Скасувати призначене вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Направити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для відбування покарання, призначеного за вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 року за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщення її до СІЗО Державної пенітенціарної служби України.
Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_5 рахувати з моменту її фактичного затримання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1