Справа №639/7452/18
Провадження №2/639/758/19
13 вересня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретарів - Кузнецової А.О., Пивоварової Т.В., Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
26.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Харківська міська рада, і просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням №41-1 виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області від 01.03.1988 року затверджено пропозиції громадської комісії по житловим питанням Жовтневого району від 10.02.1988 року (протокол №4) щодо наданні громадянці ОСОБА_3 (матері позивача) на сім'ю з п'яти осіб - вона, чоловік, два сини 1971 та 1983 року народження, дочка - 1975 року народження квартири АДРЕСА_1 . На даний час у вказаній квартирі зареєстровано троє осіб: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сестра позивача (відповідачка по справі) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач, ОСОБА_2 , з 2000 року в квартирі не проживає, виїхала закордон та з того часу місце її перебування невідоме.
У зв'язку з тим, що позивач змушений весь час не проживання відповідача увказаній кватирі сплачувати комунальні послуги, що нараховуються за кількістюзареєстрованих осіб, реєстрація відповідача у квартирі АДРЕСА_1 перешкоджає йому в користуванні квартирою, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з даною заявою щодо визнання відповідача такою, щовтратила право користування житловим приміщенням з метою зняття останньої з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду позивачем 09.01.2019 року вказані недоліки позовної заяви були усунуті, у зв'язку з чим ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.02.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Призначено судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єпіфанова Я.В. про виклик свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задоволено. Викликано в судове засідання свідків.
16.05.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківську міську раду.
Від представника третьої особи Харківської міської ради 02.09.2019 року на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких представник третьої особи просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивачем не надані достатні докази, а визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , порушить її конституційне право на житло.
Представник позивача ОСОБА_13. брала у судових засіданнях, надала вступне слово, однак, в судове засідання 13.09.2019 року позивач ОСОБА_1 та його представник не з'явилися, представник позивача надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 , згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з'явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.09.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи ХМР в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлений про день і час розгляду справи належним чином.
Судом, на підставі досліджених письмових доказів та показів свідків встановлені такі фактичні обставини і визначений зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №41-1 виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області від 01.03.1988 року затверджено пропозиції громадської комісії по житловим питанням Жовтневого району від 10.02.1988 року (протокол №4) щодо надання ОСОБА_3 на сім'ю з п'яти осіб - вона, чоловік, два сини 1971 та 1983 року народження, дочка - 1975 року народження квартири АДРЕСА_1 (а.с.8-10).
Відповідно до копії технічного паспорту КП «ХМБТІ» Харківської міської ради за станом виготовлення на 09.08.2018 року, на квартиру АДРЕСА_1 , вказана квартира розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку, має 3 кімнати, житловою площею 37,3 кв.м., загальна площа квартири 65,6 кв.м. (а.с.4-5).
Згідно з інформаційною довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Зазначені дані про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідають інформаційній довідці з Відділу обліку та моніторингу інформації, наданої на запит суду (а.с.25).
Як вбачається з листа Начальника Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 12.08.2019 року, гр. ОСОБА_2 , 1975 року народження за адресою: АДРЕСА_3 , останні шість місяців не мешкає, до поліції останні три роки не зверталася.
Згідно з відповіддю КНП «Міська лікарня №3» Харківської міської ради від 23.08.2019 року, гр. ОСОБА_2 , 1975 року народження, яка зареєстрована адресою: АДРЕСА_3 з лікарями лікарні договір на медичне обслуговування не підписувала, медична документація на ОСОБА_2 в лікарні відсутня.
Відповідно до копії акту про не проживання особи від 17.12.2018 року, сусіди позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтверджують той факт, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час (більше 6 місяців) не проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.7).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка сусідка позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_4 з лютого 2017 року, добре знайома з позивачем, однак відповідача жодного разу за цей час вона не бачила. Зі слів позивача ОСОБА_9 виїхала проживати за кордон.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_5 з 1997 року, а зареєстрована - з 2001 року за вказаною адресою, і повідомила суду, що в квартирі АДРЕСА_6 цього ж будинку проживає позивач з дочкою, а відповідача ОСОБА_2 свідок ніколи не бачила і знає лише зі слів матері позивача, з якою товаришувала, що ОСОБА_2 поїхала за кордон.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що проживає в квартирі АДРЕСА_7 з 2000 року, а в квартирі АДРЕСА_6 проживає позивач, зі сів якого свідкові відомо, що відповідач поїхала до Греції та там одружилась,ж однак особисто відповідача свідок ніколи не бачив.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Оскільки вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.
Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач довів на підставі досліджених в судовому засіданні доказів.
Згідно з роз'ясненнями, наданими судам у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Так, судом на підставі досліджених письмових доказів та показів свідків встановлено, що відповідач ОСОБА_2 за адресою реєстрації не проживає вже тривалий час, понад 6 місяців, залишила житло добровільно, при цьому суду не повідомлено ні позивачем, ні відповідачем, ні свідками про будь-які обставини, які б можна було вважати поважними причинами відсутності відповідача понад встановлені законом строки за адресою реєстрації її місця проживання. Доводи, викладені в поясненнях третьої особи щодо відсутності у відповідача іншого житла та порушення конституційних прав останньої ніякими доказами не підтверджені, отже є безпідставними. При цьому право позивача, як користувача житлового приміщення за вказаною вище адресою порушено відповідачем, оскільки реєстрація відповідача впливає на розмір витрат за користування житлом. За таких умов суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Враховуючи наведене, відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на підставі судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням органом реєстрації зняття з реєстрації особи проводиться без додаткового ухвалення рішення суду.
У зв'язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 704,80 грн. (а.с. 2).
На підставі викладеного і керуючись Конституцією України, ст. ст. 317, 319, 383, 391 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1МВМ Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08.11.2000 року, проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;
Третя особа: Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, буд.7, ЄДРПОУ 04059243.
Повне рішення складено 18.09.2019 року.
Суддя Н.В.Баркова