Справа № 615/680/17
Провадження № 1-кп/615/45/19
17 вересня 2019 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю прокурорів ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
потерпілих ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження № 12017220240000189 та №12018220240000081 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Баранове Валківського району Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого:
1)вироком Валківського районного суду Харківської області від 15.04.2014 року за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України до 240 годин громадських робіт;
2)вироком Харківського районного суду Харківської області від 08.09.2017 року за ч. 3 ст. 408 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
3)вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року за ч. 2 ст. 393, 71 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі,
що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
03 травня 2017 року, близько 23:00 години, ОСОБА_8 маючи прямий умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом відкриття хвіртки проник на територію домоволодіння, АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_12 , звідки незаконно, таємно заволодів мопедом марки «Alfa ZS 50 F», вартістю 7 721 грн. 79 коп. В подальшому з місця вчинення злочину зник та розпорядився мопедом на власний розсуд.
Крім того, у період часу з 25.01.2018 року по 27.01.2018 року, більш точної дати та часу встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, зайшов на неогороджену територію дачного домоволодіння дільниці АДРЕСА_3 , де шляхом пошкодження віконного скла проник до середини будинку, звідки таємно викрав алюмінієву приставну драбину, на сім сходинок, висотою 2 м., вартістю 665 грн. 00 коп.; алюмінієву розкладушку з тканиною основою кардуба, темно-зеленого кольору, розміром 1,98 м. * 73 см., вартістю 250 грн. 00 коп.; ручної лебідки, моделі ЛР-05, без тросу, вартістю 315 грн. 00 коп.; розкладного стільця для рибалки, виробника «SIWEIDA», вартістю 120 грн. 00 коп. Незаконно заволодівши вказаним майном, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1 350 грн. 00 коп.
Крім того, в кінці січня 2018 року, більш точної дати та часу встановити не представилось за можливе, ОСОБА_8 маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, діючи повторно, через паркан потрапив на територію дачного домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_4 , після чого, через вікно проник до середини літньої кухні, звідки таємно викрав два алюмінієві бідони, об'ємом кожен на 40 л., без кришок, вартістю 525 грн. 00 коп. Незаконно заволодівши вказаним майном, ОСОБА_8 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 525 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений по епізоду крадіжки у ОСОБА_14 винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він викрав два алюмінієві бідони із літньої кухні за адресою: АДРЕСА_4 , які згодом здав на металобрухт.
По епізоду незаконного заволодіння мопедом марки «Alfa ZS 50 F» ОСОБА_8 вину визнав частково та зазначив, що він дійсно викрав зазначений мопед із території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_8 не погодився із кваліфікуючою ознакою обвинувачення в частині проникнення у сховище, оскільки, на його думку, територія домоволодіння, де перебував мопед, хоч і огорожена, не може вважатись сховищем через те, що хвіртка, через яку він потрапив в середину подвір'я, не закривається на запираючий пристрій.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 повністю не визнав себе винуватим у скоєнні крадіжки майна ОСОБА_13 з території дачного домоволодіння, розташованого на дільниці АДРЕСА_3 .
Не дивлячись на таку позицію, суд вважає винуватість ОСОБА_8 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведеною дослідженими в судовому засіданні доказами як окремо, так і в їх сукупності.
Так, по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом, обвинувачений сам факт незаконного заволодіння підтвердив, проте не погодився із визначенням подвір'я, звідки ним було здійснено заволодіння, як сховище.
Судом дослідженні протокол огляду місця події від 04.05.2017 року та в якості свідків допитані особи, які приймали участь в проведенні огляду місця події в якості понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
З фотозображень, які є частиною протоколу огляду місця події витікає, що територія домоволодіння АДРЕСА_2 огороджена парканом, вхід та виїзд на подвір'я здійснюється через хвіртку та ворота, розташовані з боку вулиці. На хвіртці мається металевий запираючий пристрій.
Проте, як потерпіла ОСОБА_12 , так і свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили, що власники домоволодіння не завжди запирають хвіртку на цей запираючий пристрій.
Отже, пояснення потерпілої та свідків в цій частині узгоджуються з показами обвинуваченого про те, що під час незаконного заволодіння транспортним засобом, хвіртка хоч і була зачинена, але не на замок.
Суд вважає, що такі обставини не спростовують правильність кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 289 КК України "Проникнення у інше сховище", оскільки територія домоволодіння, де зберігався транспортний засіб, була огорожена і вільний доступ до неї, був обмежений наявністю самої огорожі, воріт та хвіртки.
Вивчення інших доказів винуватості ОСОБА_8 в скоєнні цього кримінального правопорушення судом визнано недоцільним, оскільки обвинуваченим не оспорюється вартість та інші обставини, крім кваліфікуючої обставини - проникнення у інше сховище.
По епізоду крадіжки майна ОСОБА_13 з території дачного домоволодіння, розташованого на дільниці АДРЕСА_3 , судом дослідженні письмові докази, допитані свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Потерпіла ОСОБА_13 в судовому засіданні з розгляду кримінального провадження по суті була відсутня. До суду надіслала лист в якому прохає розглядати кримінальне провадження без її участі та визначити покарання ОСОБА_8 на розсуд суду.
Відповідно до заяви, 06 лютого 2018 року ОСОБА_13 звернулась до Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області про скоєння кримінального правопорушення та зазначила, що в період часу з 20.10.2017 року по 04.02.2018 року була здійснена крадіжка належних їй виробів з металу та речей домашнього вжитку з дачного домоволодіння розташованого за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Баранове (а.с.210, т.3)
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 06.02.2018 року, місцем огляду є дачний будинок з цегли, який розташований на земельній ділянці, відділ №148, квартал № НОМЕР_2 садового товариства «Кудряне», що розташоване в с. Баранове Валківського району Харківської області. Будинок виявляє собою споруду, в якій в одному із вікон відірвана металева решітка та пошкоджене вікно (а.с.165-174, т.3)
Зі змісту протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2018 року витікає, що на підставі ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 22.02.2018 року, ОСОБА_21 за адресою:
АДРЕСА_5 , добровільно видала працівникам поліції алюмінієву драбину, лебідку та алюмінієві трубки до розкладушки (а.с.175-179, т.3)
Протокол огляду місця події від 22.02.2018 року, містить дані про те, що біля домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_17 , добровільно видала розкладний рибальський стілець, виготовлений зі стальних труб та тканини поліестер. Розмір стільчика зазначений на етикетці: "Висота - 74 см., висота від підлоги до місця для сидіння - 40 см., ширина місця для сидіння - 34 см., довжина для сидіння - 34 см». На передній частині стільчика, а саме тканинній основі, мається гумова бирка із надписом «Siweida». Тканинна основа має окрас хакі (зелений колір, темно-зелений та коричневий). Під час огляду вказаний стілець був вилучений (а.с.180-185, т.3)
Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 06.03.2018 року на вилучений стілець накладений арешт (а.с.186-187, т.3)
Як вбачається з протоколів пред'явлення речей для впізнання від 22.02.2018 року, потерпіла ОСОБА_13 впізнала речі, які були у неї викрадені, а саме: рибацький стілець, виробника «SIWEIDA», що був вилучений у ОСОБА_17 під час огляду місця події від 22.02.2018 року та лебідку, яка була вилучена під час тимчасового доступу до речей 22.02.2018 року у ОСОБА_21 (а.с.188-193, т.3)
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_17 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Як зазначила свідок, вона працює в м. Харків на м'ясокомбінаті. Минулого року, вона повернулась додому і побачила рибальський стільчик. Запитавши у сина ОСОБА_18 , де він взяв даний стілець, останній відповів, що він його взяв у ОСОБА_8 . Згодом даний стілець вона видала працівникам поліції.
В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_18 пояснив, що близько двох років тому, десь в грудні або в січні, ввечері, його знайомий ОСОБА_8 попрохав його здати певні предмети на металобрухт, за що обіцяв поділитись вирученими коштами. Як зазначив ОСОБА_18 , він разом із ОСОБА_19 поїхали на зазначене ОСОБА_8 місце в полі в с. Баранове Валківського району і забрали звідти мішки з металом. Ці мішки вони на своєму автомобілі відвезли в пункт прийому металобрухту в смт. Ков'яги, де здали особам на прізвище ОСОБА_22 . За зданий метал вони отримали близько 600-700 грн.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надав пояснення, які в цілому не суперечать показам свідка ОСОБА_18 .
Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснили, що вони займаються прийманням металобрухту за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 взимку, декілька років тому, привозив драбину та лебідку, які здавав на металобрухт, а ОСОБА_21 пояснила, що вона ОСОБА_8 не знає, але їй відомо, що він приносив на металобрухт драбину декілька років тому.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4420 від 15.03.2018 року, вартість алюмінієвої приставної драбини, висотою 2 м., на сім сходинок становить 665 грн. 00 коп.; алюмінієвої розкладушки з тканиною основою кардуба, темно-зеленого кольору, довжиною 1,98 м., шириною 73 см, - 250 грн. 00 коп.; ручної лебідки, моделі ЛР-0,5, без тросу - 315 грн. 00 коп.; стільчика розкладного для рибалки, виробник «SIWEIDA» - 120 грн. 00 коп. Загальна ринкова вартість викраденого майна, станом на 04.02.2018 року становить 1 350 грн. 00 коп. (а.с.194-202, т.3)
Судом досліджений протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 27.03.2018 року.
Зміст зазначеного протоколу не має опису пояснень особи, за участю якої проводився слідчий експеримент та його дій, проте слідчим, яким складено протокол слідчого експерименту, зроблено посилання на наявність відеозйомки слідчої дії, яка міститься на оптичному диску.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Оскільки протокол проведення слідчого експерименту від 27.03.2018 року не містить опису подій, що відбувався під час слідчого експерименту, а оптичний диск доданий до протоколу не можливо відтворити, суд вважає зазначений стороною обвинувачення - протокол слідчого експерименту - неналежним доказом, та таким, що не може підтвердити існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
Водночас, сукупність інших доказів досліджених в судовому засіданні вказують на підтвердження винуватості ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, крадіжки майна: алюмінієвої драбину, алюмінієвої розкладушки, ручної лебідки та стільця для рибалки.
Суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а саме щодо скоєння крадіжки майна, двох бідонів, які належать ОСОБА_14 з дачного домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_4 .
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 :
за ч. 2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у сховище;
за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, щодо майна ОСОБА_13 ;
за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло, щодо майна ОСОБА_14 .
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_8 не працює, не одружений, дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину щодо майна ОСОБА_14 .
Обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_8 є рецидив злочину, оскільки останній вчинив умисний злочин за ч. 3 ст. 185 КК України, маючи непогашену судимість за умисний злочин, передбачений ч. 3 ст. 408 КК України.
В обвинувальних актах зазначено, як обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_8 скоєння ним злочинів щодо осіб похилого віку.
Разом з тим, суд не приймає таку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_8 , оскільки даних про те, що останній усвідомлював вік потерпілих, під час скоєння крадіжок, суду не надано.
Як витікає з досудової доповіді, ризик вчинення повторних кримінальних правопорушень з боку ОСОБА_8 є дуже високим, з огляду на спосіб життя та історію правопорушень, а тому виправлення останнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (а.с.55-57, т.1)
Суд погоджується з таким твердженням органу пробації, а тому вважає, що перевиховання і виправлення ОСОБА_8 без ізоляції його від суспільства не можливе, оскільки останній скоїв три умисних тяжких злочини, при цьому, останній вже був засуджений вироком до позбавлення волі.
При цьому, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_8 таке додаткове покарання як конфіскація майна, оскільки останній скоїв ряд тяжких, умисних, корисливих злочинів.
ОСОБА_8 вчинив декілька злочинів, покарання за які, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, призначаються за кожний злочин окремо.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно зазначеної норми, суд визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, оскільки санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, що є більше, ніж за інші інкриміновані ОСОБА_8 злочини.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Так, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 393 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднано покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 08.09.2017 року та остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Таким чином, оскільки ОСОБА_8 скоїв кримінальні правопорушення до постановлення вироку, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання за сукупністю злочинів шляхом частково складання покарання, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 70 КК України.
23.03.2018 року ОСОБА_8 було затримано на підставі ухвали суду від 14.02.2018 року (а.с.125-126, т.1) та ухвалою суду від 23.03.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких підстав, строк покарання має відраховуватись саме із цієї дати.
До вступу вироку в законну силу, ОСОБА_8 повинен залишатись під вартою в установі виконання покарань, оскільки незалежно від виконання покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2018 року, в разі його звільнення, існуватимуть ризики, передбачені ст. 177 КПК України, переховуватись від суду та продовжувати скоювати інші кримінальні правопорушення.
Необхідно в строк відбування покарання зарахувати період знаходження ОСОБА_8 під вартою, тобто з 23.03.2018 року по 17.09.2019 року.
Як вбачається із обставин кримінального провадження, ОСОБА_8 незаконно заволодів транспортним засобом 03.05.2017 року.
Відповідно до п. 103 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа №663/537/17), якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Частина 5 статті 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII) визначає, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, суд вважає, що підлягає зарахуванню ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк знаходження останнього під вартою в період з 23.03.2018 року по 17.09.2019 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Потерпілою ОСОБА_12 заявлений цивільний позов в якому остання прохає стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп. за пошкодження мопеду та компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. 00 коп.
Обвинувачений в судовому засіданні визнав заявлений позов частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Оскільки потерпілою не надано даних, які б підтверджували вартість спричиненої їй матеріальної шкоди, суд вважає, що в цій частині позов задоволеним бути не може.
Разом з тим, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_8 спричинив потерпілій душевні хвилювання, які виразились в переживанні за власне майно, а тому стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду в сумі 3 000 грн. є цілком справедливим.
Долю речових доказів, необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Так, речові докази, які знаходяться на зберіганні у Валківському відділі поліції ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, а саме два алюмінієві бідони, без кришок, об'ємом 40 л. кожен необхідно повернути ОСОБА_14 (квитанція №417), а складові алюмінієвої драбини, алюмінієві трубки, рибальський стільчик та лебідку (квитанція №521) - необхідно повернути ОСОБА_13 .
Таким чином, арешт на рибальський стільчик, накладений ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 06.03.2018 року необхідно скасувати.
Як вбачається із розписки від 28.05.2017 року, ОСОБА_12 на відповідальне зберігання передано мопед марки «Alfa ZS 50 F» (а.с.159, т.3), отже після набрання вироком законної сили, необхідно вважати його повернутим власнику.
Постановою слідчого від 23.05.2017 року два відрізки липкої стрічки розміром 45*62 мм та 45*64 мм визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання до камери схову Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області (а.с.160, т.3)
Згідно квитанції №328, два відрізки липкої стрічки розміром 45*62 мм та 45*64 мм, які поміщено до спец пакету №3887321 та дактилокарти в кількості 6 штук, які поміщено до спец пакету №2281924, які знаходяться в камері зберігання у Валківському відділі поліції ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили необхідно знищити, оскільки вони не представляють собою ніякої цінності.
Підлягають стягненню в дохід держави з ОСОБА_8 витрати на проведення експертиз, які були предметом дослідження під час розгляду кримінального провадження, а саме судово-товарознавчих експертиз №4419 від 15.03.2018 року в сумі 715 грн. 00 коп. та №4420 від 15.03.2019 року в сумі 1 144 грн. 00 коп., також судово-автотоварознавчої експертизи №7432 від 15.05.2017 року в сумі 990 грн. 00 коп.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 100, 370, 374 КПК України, ст. 70 КК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_8 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за скоєння вищезазначених кримінальних правопорушень призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.05.2018 року у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі до покарання визначеного даним вироком та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Строк відбування покарання рахувати з 23.03.2018 року.
В строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати строк перебування його під вартою з 23.03.2018 по 17.09.2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_8 залишити у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Цивільний позов ОСОБА_12 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. 00 коп.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 06.03.2018 року на рибальський розкладний стільчик з надписом «SIWEIDA», виготовлений зі стальних труб та тканини поліестер, що був вилучений 22.02.2018 року в ході огляду місця події, а саме частини вулиці Миру, біля двору домоволодіння АДРЕСА_2 , - скасувати.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у Валківському відділі поліції ГУ НП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, а саме:
два алюмінієві бідони, без кришок, об'ємом 40 л. кожен (квитанція №417), - повернути ОСОБА_14 ;
складові алюмінієвої драбини, алюмінієві трубки, рибальський стільчик та лебідку (квитанція №521) - повернути ОСОБА_13 ;
два відрізки липкої стрічки розміром 45*62 мм та 45*64 мм, які поміщено до спец пакету №3887321 та дактилокарти в кількості 6 штук, які поміщено до спец пакету №2281924 (квитанція №328) - знищити.
Мопед марки «Alfa ZS 50 F» (а.с.159, т.3), після набрання вироком законної сили, вважати повернутим власнику.
Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз №4419 від 15.03.2018 року в сумі 715 грн. 00 коп. та №4420 від 15.03.2019 року в сумі 1 144 грн. 00 коп. та судово-автотоварознавчої експертизи №7432 від 15.05.2017 року в сумі 990 грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим з дня вручення йому копії вироку з урахуванням положень ст. 349 КПК України щодо тих доказів, які ніким не оспорювались.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1