Справа № 564/2157/19
18 вересня 2019 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018180490000215 від 6 грудня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Стрий Львівської області, українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючий: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом осіб рядового складу, командира відділення технічного обслуговування взводу забезпечення гаубичного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , солдат, не судимого, одруженого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, -
за участю сторін та учасників кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом осіб рядового складу та проходячи військову службу на посаді командира відділення технічного обслуговування взводу забезпечення гаубичного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки, 01 жовтня 2018 року близько 09 год. 00 хв., без будь - яких поважних причин, з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце служби - місце табірного збору військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та відправився за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконув
Дані дії ОСОБА_3 , суд кваліфікує як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи.
Суд, з'ясувавши думку прокурора та обвинуваченого щодо визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню та порядок їх дослідження, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорювались. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумніву в добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному суді.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 зазначеними вище діями вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України, кваліфікується як тяжкий злочин.
Відповідно до ст.66 КК України, як пом'якшуючі покарання ОСОБА_3 , обставини суд враховує щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину. Відповідно до ст.67 КК України, суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 , характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Санкція ч.3 ст.408 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доцільність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, однак вважає можливим виправлення ОСОБА_3 без реального позбавлення волі, але в умовах нагляду за ним та звільнити його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків відповідно до ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов відсутній.
Запобіжний захід відсутній.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.374,376,395 КПК України, 75-76 КК України суд, -
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.408 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі і застосувавши ст.75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням - встановивши йому іспитовий строк терміном в 3 (три) роки, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду набирає законний сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
СуддяОСОБА_1