Справа № 1п-125-2009р.
30 грудня 2009 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі:
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Сускові А.О.,
з участю:
прокурора Ярмоленка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці постанову про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності обвинуваченого:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куна, Гайсинського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Гайсин, Вінницької області, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених за ст.ст. 366 ч.1, 358 ч.3 КК України
29.12.2009 р. до Староміського районного суду м. Вінниці надійшла постанова про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.ст. 366 ч.1, 358 ч.3 КК України.
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 16.04.1996 р. розпорядженням голови Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області за № 186 зареєстровано Статут малого приватного підприємства «Комбі-Авто-Сервіс», яке розташоване за адресою: м. Гайсин Вінницької обл., вул. Зоряна,6.
Засновником та директором вказаного підприємства був ОСОБА_1, який обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, тобто являвся службовою особою.
31 березня 2003 р. засновник та директор МПП «Комбі-Авто-Сервіс» ОСОБА_1 через водія МПП «Комбі-Авто-Сервіс» ОСОБА_2 у м. Шпігельгаген, вул Дорфрштрасе, Німеччина, на фірмі «S&S» придбав автомобіль «Volkswagen Polo», 1995 р.в. № кузова НОМЕР_1, вартістю 980 Євро, що за курсом НБУ становило 5 863, 46 грн.
З метою незаконного переміщення вказаного автомобіля на митну територію України з приховуванням від митного контролю, ОСОБА_1, перебуваючи на території Німеччини, 16 квітня 2003 року, діючи умисно, підробив товаросупроводжувальні документи - інвойс (накладну на придбання) № 4 від 16.04.2003 р. на цей автомобіль від імені німецької фірми «Olaf Puttner» (розташована за адресою: 19322, м. Белов (Руештедт). Гартнерей 1, Німеччина), а саме - вказав недостовірні дані, що нібито придбаний на німецькій фірмі «S&S» автомобіль «Volkswagen Polo» 1995 р.в. № кузова НОМЕР_1, німецька фірма «Olaf Puttner» продала МПП «Комбі-Автосервіс», а також підробив підписи власника та директора фірми «Olaf Puttner» Олафа Пюттнера у вказаному інвойсі, тобто вчинив службове підроблення офіційних документів
В подальшому, ОСОБА_1 передав підроблений інвойс працівнику МПП «Комбі-
Авто-сервіс» ОСОБА_2, який не був обізнаний про те, що наданий йому інвойс № 4 від 1604.2003 р. на придбаний ОСОБА_1 у Німеччині автомобіль «Volkswagen Polo», 1995 р.в. № кузова НОМЕР_1 є підроблений для ввезення вказаного автомобіля в Україну.
21 квітня 2003 року через Галицьку митницю на підставі підробленого засновником та директором МПП «Комбі-Авто-Сервіс» ОСОБА_1 інвойсу № 4 від 16.04.2003 р., тобто контрабандним шляхом, на митну територію України було ввезено автомобіль «Volkswagen Polo», 1995 р.в. № кузова НОМЕР_1, митною вартістю 11 697 грн. що в 688,1 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Крім того, 06 травня 2003 року директор МПП «Комбі-Авто-Сервіс» ОСОБА_1, з метою завершення митного оформлення автомобіля «Volkswagen Polo», 1995 р.в. № кузова НОМЕР_1, надав на Вінницьку митницю, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, підроблений інвойс № 4 від 16.04.2003 р., в якому були вказані неправдиві дані, що нібито німецька фірма «Olaf Puttner» продала МПП «Комбі-Авто-Сервіс» вказаний автомобіль, а крім того містились підроблені підписи власника та директора фірми «Olaf Puttner» Олафа Пюттнера. На підставі підробленого інвойсу № 4 від 16.04.2003р., згідно митної декларації (МД-2) № 40100/3/008282, 06.05.2003р. було здійснене митне оформлення автомобіля «Volkswagen Polo», 1995 р.в. № кузова НОМЕР_1, митною вартістю 1 1697 грн., що в 688,1 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.366 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів та ч.3 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність в інкримінованих йому діяннях, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 358 ч.3 КК України, при вказаних вище фактичних обставинах справи, які встановлені в ході досудового не визнав, дав показання аналогічні викладеним в матеріалах справи. Просить суд звільненими його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу про його обвинувачення закрити, мотивуючи тим, що він обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої тяжкості, тому відповідно до вимог ст. 49 КК України його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, оскільки з дня вчинення ним злочинів до дня набрання вироком законної сили минули три роки.
Прокурор, постанову підтримав, не заперечує проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст. 49 КК України.
Вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1, думку прокурора, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що постанова підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Норма ст. 11-1 КПК України визначає, що прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій ч.1 ст. 49 КК України, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 7-1 КПК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
В даному випадку справа про обвинувачення ОСОБА_1 надійшла до суду з постановою слідчого погодженою з прокурором про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, де вказано, що ОСОБА_1 обвинувачується за ст.ст. 366 ч.1, 358 ч.3 КК України, тобто у вчиненні злочинів невеликої тяжкості, санкції статті яких передбачає найбільш суворіше покарання у вигляді обмеження волі строком до трьох років.
Також суд зазначає, що з дня вчинення злочину минуло три роки, а саме 16.04.2006 р. сплинув зазначений строк.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що виконані три умови застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме:
- закінчився зазначений у законі строк;
- ОСОБА_1 не вчинив протягом трьохрічного строку новий злочин;
- не ухилявся від слідства і суду.
Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_1 просить застосувати до нього зазначений судом інститут давності.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що наявні всі правові підстави для застосування до ОСОБА_1 вимог ст. 49 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а справа відносно нього підлягає до закриття.
Цивільний позов в справі не заявлявся, відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Витрати за проведення почеркознавчих експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області та на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Т.№5 а.с. 5, 62, 68).
Речові докази по справі, а саме:
- інвойс (накладну на придбання) № 4 від 16.04.2003 р. та митна декларація (МД-2) № 40100/3/008282 від 06.05.2003 р. - зберігаються в матеріалах кримінальної справи (Т.№ 2 а.с. 100, 108, Т.№6 а.с. 36-38);
- автомобіль марки «Volkswagen Polo», 1995 р.в. №кузова НОМЕР_1- знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 (Т.№ 6 а.с. 15, 122-124).
Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 11-1, 7-1 КПК України, суд -
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальну справу №1п-125-2009р. відносно ОСОБА_1 про обвинувачення його за ст. ст. 366 ч.1, 358 ч.3 КК України - закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді «підписка про невиїзд» - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 912 (дев'ятсот дванадцять) грн. 71 коп. за проведення почеркознавчої експертизи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 2 111 (дві тисячі сто одинадцять) грн. 40 коп. за проведення почеркознавчої експертизи.
Речові докази:
- інвойс (накладну на придбання) № 4 від 16.04.2003 р. та митна декларація (МД-2) № 40100/3/008282 від 06.05.2003 р.- зберігати при кримінальній справі;
- автомобіль марки «Volkswagen Polo», 1995 р.в. №кузова НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: