Справа № 387/365/19
Провадження № 1-кп/396/125/19
18.09.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка кримінальне провадження внесеному в ЄРДР № 12019120140000006 від 05.01.2019 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, учасник бойових дій АТО, не працює, в силу ст.89 КК України такий, що немає судимості,
за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло.
Кримінальне правопорушення було вчинено при наступних обставинах.
В кінці грудня 2018 року, точної дати та часу ні судом, ні досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 перебував в АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_6 , та в цей час в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з вказного домолодіння.
Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно та цілеспрямовано, таємно з метою особистого матеріального збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю сторонніх, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає через присадибну ділянку вищевказаного домоволодіння, яка не була огороджена парканом потрапив на подвір'я вищевказаного домоволодіння, де в подальшому шляхом зривання навісного замку за допомогою розвідного ключа, який заздалегідь приготував та приніс із собою, проник до приміщення будинку, де в одній із кімнат виявив та таємно шляхом демонтажу, застосовуючи фізичну силу рук, викрав двоконфорочну чавунну плиту пічного опалення розмірами 710x410 мм та металеву бочку без кришки ємкістю 200 літрів, яка на праві власності належить потерпілій ОСОБА_6 .
В подальшому, з викраденим майном обвинувачений ОСОБА_3 , з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 30 від 25.01.2019 року ринкова вартість двоконфорочної чавунної плити пічного опалення розмірами 710x410 мм складає 1150,00 гривень, ринкова вартість за ціною брухту металів металевої бочки ємкістю без кришки 200 літрів складає 174,90 гривень.
Таким чином ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму в загальному розмірі 1324,90 грн
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, пояснив обставини вчинення злочину, які повністю відповідають викладеним в обвинувальному акті, а саме: в грудні 2018 року в м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області на вулиці Грушевського, за допомогою розвідного ключа, який приніс із собою зірвав навісний замок дверей будинку АДРЕСА_3 , проник до будинку звідки викрав двоконфорочну чавунну плиту пічного опалення та металеву бочку. У скоєному щиро розкаюється, стверджуючи, що такого більше не повториться, просить сурово не карати та не позбавляти волі. Викрадене наступного дня повернув потерпілій.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась по невідомим суду причинам, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Цивільний позов не заявляла, що свідчить про відсутність інтересу в потерпілої до розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд ухвалив за можливе розглянути кримінальне провадження без участі потерпілої ОСОБА_6 .
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_3 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено обвинуваченому, учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі, відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, з'ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз'яснення наслідків такого розгляду, які не заперечували проти запропонованого прокурором порядку дослідження, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які підтверджують, зокрема, вартість викраденого та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки, показання останього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винуватим у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред'явленого обвинувачення, правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, так як своїми неправомірними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло.
Згідно вимог ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, являється учасником бойових дій АТО, не працює, проживає за рахунок виподкових заробітків, раніше судимий: 08.11.2012 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1070 грн.; 17.07.2014 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн., в силу ст.89 КК України вважається таким, що немає судимості, до адмінвідповідальності не притягувався.
Згідно заключення спеціальної комісії по наркологічним оглядам від 04.04.2019 року обвинувачений ОСОБА_3 страждає наркотичною залежністю, лікування не потребує, перебуває на "Д" обліку у лікаря-нарколога з діагнозом наркотична залежність, у лікаря психіатра на «Д» обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкриті злочину, відшкодування завданої шкоди.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Згідно висновку Добровеличківського РС філії ДУ "Центр пробації", щодо вчинення правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 , вважають, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання повторних кримінальних правопорушень даною особою. ОСОБА_3 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності. В місцях позбавлення волі не перебував. Теперішнє правопорушення скоєно у віці 27 років. За теперішнім обвинуваченням повторність, сукупність та рецидив злочинів відсутні. Категорія злочину умисний корисливий злочин. Обставини, які обтяжують покарання відсутні. Обвинувачений не схильний вчиняти насильницькі дії. Обвинувачений має постійне місце проживання. Проживає один у власній квартирі. Освіта середня - спеціальна. Спеціальність електромонтер. Обвинувачений працевлаштований в охоронній фірмі "Захист 2018". Являється учасником бойових дій. Обвинувачений раніше не засуджувався за насильницькі злочини та не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насилля. Алкоголь вживає помірно, наркотичні речовини, зі слів обвинуваченого не вживає вже рік, від залежності позбувся, але перебуває у лікаря нарколога на обліку з діагнозом наркоманія. На обліку у лікаря психіатра не перебуває. Зі слів обвинуваченого спілкування з особами з антисоціальною поведінкою обмежує, з рідними стосунки добрі та соціальні. ОСОБА_3 не усвідомлює серйозність наслідків своїх протиправних дій, але стверджує, що більше не буде вчиняти злочини. Вину визнає. Щиро розкаюється.
Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якого ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи обставини справи, зважаючи на відношення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся у скоєному, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 185 КК України слід призначити у межах мінімальної санкції даної статті у виді позбавлення волі.
Враховуючи у сукупності викладені обставини, позицію потерпілої, якою не заявлено цивільний позов, завдані матеральні збитки відшкодовано у повному обсязі, ставлення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, особу обвинуваченого, суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, та практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, а також врахувавши дані про особу винуватого і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченого за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 міри покарання, яке просить сторона обвинувачення, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення, тобто, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши однорічний іспитовий строк, із покладенням на ОСОБА_3 обов'язків, згідно ч.1 п.1,2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 858,00 грн. стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
Запобіжний захід не обирався, тому і суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу, відносно останнього до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
В силу ст. 75 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.
Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:
- двоконфорочну чавунну плиту пічного опалення розмірами 710x410 мм та металеву бочку без кришки ємкістю 200 літрів, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 , - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1