Справа № 372/2206/19
Провадження № 3-863/19
іменем України
16 вересня 2019 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського відділу Національної поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ФОП « ОСОБА_2 », реєстраційний номер облікової картки платника податків - суду не відомо.
по ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17 червня 2019 року о 23 годині 00 хвилин в м. Обухів Київської області, по вул. Київській, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень та підпису відмовився.
На розгляд справи в суді ОСОБА_1 не з'явився, хоч про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Працівник поліції Машуренко О.В. в судовому засіданні пояснив, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відповідають дійсності, в протоколі відображено відомості про вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також до протоколу додано письмові пояснення свідків, які були присутні під час складення протоколу та підтверджують перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння. Крім того гр. ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» або в закладі охорони здоров'я, на що водій категорично відмовився, внаслідок чого було складено акт про його відмову та висновок щодо результату огляду, де відображено факт відмови водія.
Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою) правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 надійшов на розгляд до Обухівського районного суду Київської області 19 червня 2019 року та був призначений до розгляду на 05 липня 2019 року, тобто в межах строку, відведеного на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався, особа, що притягується до адміністративної відповідальності на розгляд справи не з'являлась, поважність причин неявки суду повідомляла, але не підтверджувала їх належними і допустимим доказами.
Відповідно до правил ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення можливість накладення адміністративного стягнення обмежена строком розгляду справ про адміністративні правопорушення, які унормовані ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя приймає рішення розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 оскільки він, знає про дату, час та місце слухання справи, має обов'язок з'явитися в судове засідання за викликом суду, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, поважності причини неявки в судове засідання.
Крім цього, Рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 128889 від 18.06.2019 року письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи.
Так під час розгляду справи в суді, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення спростовані не були, ОСОБА_1 у своїх зверненнях до суду повідомляв окремі відомості щодо неправомірних дій по відношенню до нього, однак обставин, які б впливали на кваліфікацію його власних діянь або свідчили б про його власну невинуватість у скоєнні правопорушення не повідомив, тому суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведеною.
Обставин, які відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення пом'якшували відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжували відповідальність, судом не встановлено.
На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий і сімейний стан, наявність постійного місця проживання, виходячи з доведеності вини порушника та не визнанні її останнім, вважаю за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки на думку суду застосування до нього саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 23, 27, 33, 34, 35, 38, 40-1, 130, 252, 277, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державної судової адміністрації України (одержувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.) судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення до виконання постанови - три місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Кравченко М.В.