Іменем України
17 вересня 2019 року
Київ
справа №826/19859/13-а
адміністративне провадження №К/9901/8414/19, К/9901/8675/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України і Товариства з обмеженою відповідальністю "Київторгремпроект" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2015 (ухвалену в складі: головуючого судді Аблова Є.В., суддів: Амельохіна В.В., Шулежка В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 (ухвалена судом у складі: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.) по справі № 826/19859/13-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київторгремпроект", Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Хрещатик", про визнання незаконним та скасування висновку, визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, -
Короткий зміст позовних вимог
Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з урахуванням заяви про уточнення вимог, звернулися до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, правонаступником якої є Державна архітектурно-будівельна інспекції України, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київторгремпроект" (надалі - ТОВ "Київторгремпроект"), Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Хрещатик" (надалі - КП УЖГ "Хрещатик"), в якому просили:
визнати незаконним та скасувати висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 07.04.2010 про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови міста Києва;
визнати незаконними дії Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА щодо видачі замовнику ТОВ «Київторгремпроект» Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки проектування будівництва адміністративного будинку у АДРЕСА_1 ;
скасувати дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на виконання будівельних робіт з будівництва адміністративного будинку у АДРЕСА_1 №КВ 11512131002 від 01.08.2012.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі є мешканцями будинку АДРЕСА_1 , а внаслідок забудови ТОВ «Київторгремпроект» площі двору житлового будинку, прибудинкова територія зменшиться вдвічі. Крім того, позивачі зазначили, що для забезпечення пожежної безпеки мінімальна відстань між фасадом будинку позивачів та торцями запланованої будівлі мала б складати щонайменше 8,5 м., а з урахуванням санітарного розриву - 15 метрів, запроектована нежитлова будівля не може бути розміщена ближче ніж 12 метрів від існуючого дитячого майданчика будинку позивачів. Натомість проектом передбачено відстань від фасаду будинку з вікнами та балконами позивачів до торця планової будівлі лише 4,5 м., а тильні фасади запланованої будівлі прямо по межі дитячого майданчику. При цьому проектування здійснено поза межами відводу земельної ділянки забудовника і передбачено знесення майданчика з перенесенням його на відстань 3 метрів від вікон житлового будинку. Позивачі вважають, що згідно з розробленим проектом деякі квартири позивачів потраплять в зону аеродинамічної тіні. Також позивачі наголосили, що висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 07.04.2010 про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови міста Києва підлягає скасуванню, оскільки забудовник звертався із заявою для отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови ділянки) для реконструкції з надбудовою нежитлових приміщень під адміністративні та офісні приміщення у АДРЕСА_1 , проте як висновок видано про відповідність намірів забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва адміністративного будинку із знесенням існуючого, внаслідок чого, висновок видано на невідповідний об'єкт, а з 07.10.2010 він втратив свою чинність у зв'язку з невиконанням умов його дійсності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2015 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу КМДА висновок про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації від 07.04.2010 року №21-266 є протиправним, оскільки виданий на невідповідний об'єкт та за відсутності законодавчих на це підстав.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2015 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.09.2018 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
За результатами нового розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 25.02.2019, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2015 року - залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції про задоволення позову, виходив з того, що виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу КМДА Висновок про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації від 07.04.2010 року №21-266 є протиправним, оскільки виданий на невідповідний об'єкт та за відсутності законодавчих на це підстав. Даний спір порушує права позивачів, оскільки вони є мешканцями сусіднього будинку, отже є користувачами прилеглої території будинку, двору, внаслідок чого, спір з приводу законності забудови двору їх будинку не може не стосуватися їх прав та інтересів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України і Товариство з обмеженою відповідальністю "Київторгремпроект" подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В доводах касаційних скарг відповідач та третя особа посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також невірну оцінку наявних у матеріалах справи доказів. Зазначили, що в даному провадженні позивачами не надано належних обґрунтувань та доказів наявності порушення їх прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Верховний Суд ухвалою від 04 квітня 2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Київторгремпроект» та ухвалою від 22 квітня 2019 року- за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України
Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є власниками житлових приміщень (квартири) та нежитлових приміщень, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджено відповідними правовстановлюючими документами.
Третя особа - ТОВ "Київторгремпроект" відповідно до договорів купівлі-продажу від 07.05.2001, від 04.07.2003 та від 20.05.2004 є власником нежилих приміщень, розташованих у сусідньому із позивачами будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 №486/1147 "Про продаж земельної ділянки ТОВ "Київторгремпроект", для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1 " вирішено продати ТОВ "Київторгремпроект" земельну ділянку площею 0,1456 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку по АДРЕСА_1 .
Крім того, п.4 вказаного Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 вирішено затвердити умови продажу земельної ділянки згідно додатку «Умови продажу ТОВ "Київторгремпроект" по АДРЕСА_1 .
Зокрема, пунктами 1, 2 та 4 вирішено використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки для контролю за дотриманням власником умов продажу земельної ділянки; забезпечити збереження проїзду та проходу до житлового будинку у АДРЕСА_2 .
Згідно договору купівлі-продажу від 19.06.2007 ТОВ "Київторгремпроект" на підставі вказаного Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 став власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0.1456 га.
Розпорядженням голови виконавчого органу Київської міської Ради (Київська міська державна адміністрація) Черновецьким Л. № 1268 від 12.11.2009 дозволено ТОВ "Київторгремпроект" за рахунок власних коштів здійснити розбирання аварійних конструкцій будівлі АДРЕСА_1 .
07.04.2010 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на виконання доручення від 21.07.2009 № 28507 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало Висновок про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови міста Києва, містобудівній документації № 21-266.
Згідно вказаного Висновку від 07.04.2010 об'єктом є будівництво адміністративного будинку зі знесенням існуючого по АДРЕСА_1 .
У Висновку зазначена містобудівна характеристика земельної ділянки, а саме Центральний історичний ареал, належність ділянки до території захисту традиційного характеру середовища та об'єктів культурної спадщини.
19.07.2012 ТОВ "Київторгремпроект" подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві заяву про надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва адміністративного будинку по АДРЕСА_1 , 4 категорії складності.
01.08.2012 р Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видала Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва адміністративного будинку у АДРЕСА_1 №КВ 11512131002 від 01.08.2012.
Позивачі, звертаючись до суду з цим позовом, посилались фактично на порушення їх прав як власників приміщень за адресою АДРЕСА_2 та користувачів прилеглої території будинку, двору, а порушення своїх прав пов'язують із забудовою третьою особою двору їх будинку.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 цього Кодексу визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Як убачається з установлених судами обставин справи та доводів позовної заяви, позивачі вказують на порушення відповідачами вимог чинного законодавства при складанні Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки проектування будівництва адміністративного будинку у АДРЕСА_1 та видачі дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва адміністративного будинку, однак звернення позивачів до суду із цим позовом обумовлене порушенням, на їх думку, права щодо користування прибудинковою територією, на якій підлягають виконанню будівельні роботи.
Отже, спірні правовідносини є відносинами, що виникли з приводу користування прибудинковою територією.
Отже, розгляд спору в межах адміністративного судочинства не захистить належним чином права позивачів, адже, окрім надання оцінки діям відповідачів, позивачі фактично вимагають встановлення обставин та надання оцінки правомірності забудови земельної ділянки, а суд у порядку адміністративного судочинства позбавлений можливості надавати оцінку правомірності набуття третьою особою такого права.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 по справі № 815/2965/14 (провадження № 11-274апп19).
З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових відносин.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2015 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 по справі № 826/19859/13-а підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі
Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України і Товариства з обмеженою відповідальністю "Київторгремпроект" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2015 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 по справі № 826/19859/13-а - скасувати і закрити провадження по справі.
Роз'яснити позивачам, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко