16 вересня 2019 року
м. Київ
справа №0840/3020/18
адміністративне провадження №К/9901/25617/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №0840/3020/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,
03.09.2019 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019. Одночасно у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, що в провадженні Верховного Суду вже перебувала касаційна скарга Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №0840/3020/18. Первинно касаційну скаргу було подано 29.05.2019, однак у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 12.07.2019 зазначену скаргу було повернуто.
Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Згідно із частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За наведених вище обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом подачі заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з інших підстав.
Керуючись статтями 248, 327, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №0840/3020/18 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 332 КАС України судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду