17 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8997/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2019 року, ухвалене суддею Юрків О.Р. у місті Львові о 11 год. 05 хв. у справі № 461/9761/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить суд скасувати постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 13 листопада 2018 року № 6261/20900/18 та накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України в розмірі 8 500 грн.
У обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 13 листопада 2018 року відповідач виніс постанову, якою притягнув позивачку до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 МК України та наклав штраф у сумі 8500 грн. Позивачка вважає, що строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, передбачений статтею 467 МК України минув, оскільки транспортний засіб марки «Крайслер» позивачка ввезла ще 30.06.2016 року.
На думку позивачки, відповідач протиправно притягнув її до адміністративної відповідальності, а тому вважає, що захист порушеного права можливий шляхом скасування постанови Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 13 листопада 2018 року № 6261/20900/18.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачка, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2019 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що протокол, постанова у справі порушення митних правил та рішення суду першої інстанції завірені печаткою, яка не містить конституційного зображення Державного Герба України відповідно до статті 20 Конституції України і вважає ці документи підробленими.
Позиція відповідача зводиться до того, що правопорушення передбачене ч. 3 ст. 470 МК України є триваючим, а строк притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення починається з моменту виявлення правопорушення. Тому відповідач вважає, що позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил в межах шестимісячного строку з моменту його виявлення. Крім того, відповідач зазначив, що позивачка не навела обґрунтованих підстав, через які транспортний засіб не вивезла у строк визначений статтею 95 МК України. Відповідач вважає, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Заяву про відкладення розгляду справи, яка надійшла на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду 17 вересня 2019 року, і в якій позивач зазначає те, що про дату та час розгляду справи повідомлений лише 16 вересня 2019 року, апеляційний суд вважає необґрунтованою, оскільки позивач завчасно, 09 вересня 2019 року, телефонограмою, повідомлений про дату та час розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені про судове засідання, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку передбаченому ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 13 листопада 2018 року заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС Скоромний Ярослав Ігорович виніс постанову № 6261/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
У постанові зазначено те, що 11.10.2018 року о 15 год. 49 хв., в зону митного контролю МАПП «Краковець», Львівської митниці ДФС, окремою смугою руху «червоний коридор» заїхав транспортний засіб, автобус марки «SETRA», в якому їхала громадянка ОСОБА_1 , з України до Республіки Польща.
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС Держмитслужби України Львівська митниця ДФС встановила, що 30.06.2016 року, громадянка ОСОБА_1 ввезла через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС на митну територію України транспортний засіб марки «CHRYSLER-VOYAGER», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами ст. 95 Митного кодексу України.
Згідно з автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 11.10.2018 року не вивезений та у інший митний режим не поміщений.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачка порушила порядок ввезення/вивезення транспортного засобу в режимі «транзит», а вказане правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 470 МК України є триваючим. Крім того, суд зробив висновок, що позивачка не підтвердила факт несправності транспортного засобу внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду з огляду на наступні обставини.
Предметом адміністративного позову у цій справі є вимога про скасування постанови Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 13 листопада 2018 року № 6261/20900/18.
Підставою цього позову є пропущення відповідачем строку притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 470 МК України передбачає відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.
Частиною третьою даної статті передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із частиною першою статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частин 1, 2 статті 92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.
Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частиною 2 ст. 95 МК України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981.
Згідно з частиною 5 розділу VIIІ цього Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.
Апеляційний суд встановив те, що відповідну заяву позивачка до митниці не подала.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з п. 2 Розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
З цього визначення слідує, що аварія це пошкодження транспортного засобу внаслідок впливу небезпечної події техногенного характеру на цей транспортний засіб.
Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Позивачка не обґрунтувала зв'язок поломки автомобіля з обставинами аварії, як небезпечної події техногенного характеру чи непереборної сили, як надзвичайних та невідворотних подій, що виникли незалежно від волі особи.
Відповідно до частини 1 статті 467 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що перелік триваючих правопорушень, визначений у статті 467 МК України, не є вичерпним.
Апеляційний суд зазначає, що триваючими визнаються правопорушення, які, почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі «транзит» або «тимчасове ввезення» та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом певного строку є триваючим правопорушенням, оскільки в цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 11.10.2018 року та, прийнявши 13.11.2018 року спірну постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого статтею 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові 15 серпня 2019 року у справі № 751/931/17.
Водночас, відповідно до частини 1 та 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Апеляційний суд звертає увагу, що позивачка в апеляційній скарзі змінила підстави позову і протиправність постанови в справі про порушення митних правил обґрунтовує тим, що така завірена печаткою, яка не містить конституційного зображення Державного Герба України відповідно до статті 20 Конституції України, а тому на думку позивачки є підробленою.
Оскільки цю підставу позову позивачка не зазначала в позовній заяві та її не досліджував суд першої інстанції, то відповідно до частини 5 статті 308 КАС України, така не можу бути розглянута апеляційним судом.
Виходячи з наведеного, апеляційним суд вважає, що постанова в справі про порушення митних правил від 13 листопада 2018 року № 6261/20900/18 прийнята в спосіб, порядку і строк передбачений Митним кодексом України та в межах повноважень Львівської митниці ДФС.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 12 червня 2019 року в справі № 461/9761/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Л. П. Іщук
Повний текст постанови складено 18.09.2019 року Т. В. Онишкевич