11 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7162/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.
за участі секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року (суддя - Москаль Р.М., час ухвалення - 13:21, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 10.06.2019 року),
в адміністративній справі №1.380.2019.000654 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС,
про визнання протиправними і скасування рішень,
встановив:
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці ДФС, в якому, із урахуванням заяви про збвільшення позовних вимог, просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 25.01.2019 року №UA209000/2019/000070/2; 2) визнати протиправним та скасувати рішення (картку відмови) відповідача про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00148; 3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.03.2019 року №UA209000/2019/000179/2; 4) визнати протиправним та скасувати рішення відповідча про відмову в прийнятті митної декларації, оформленою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00519.
Відповідач Львівська митниця ДФС позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25.01.2019 року №UA209000/2019/000070/2 та рішення Львівської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №UA209190/2019/00148. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.03.2019 року №UA209000/2019/000179/2 та рішення Львівської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №UA209190/2019/00519. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3073,60 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції від 31.05.2019 року не погодився відповідач Львівська митниця ДФС та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відповідач правомірно прийняв оскаржувані рішення, оскільки при поданні митної декларації №UA209190/2019/003829 від 14.01.2019р. декларанту було повідомлено про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу «Volkswagen Passat», 2017 р.в., шляхом подання в порядку частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів, таких як: банківські платіжні документи, страхові документи, транспортні (перевізні) документи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення), - які не були надані. Апелянт стверджує, що митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості. Вказує апелянт, що митниця не могла визначити вартість на базі ціни, встановленої експортером, у зв'язку з відсутністю її документального підтвердження, тому джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості відповідачем використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР ДФС, відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015р. №689 та постанови КМУ №1077 від 12.12.2018р.. При поданні митної декларації №UA209190/2019/030168 від 27.03.2019р. декларант також не зміг документально підтвердити заявлену митну вартість вказаного транспортного засобу.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 31.05.2019 року і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав суду апеляційної інстанції пояснення щодо апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи (їх представників), які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.12.2018р. позивачем ОСОБА_1 придбано у нерезидента транспортний засіб «Volkswagen», модель Passat, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , який був у експлуатації та має механічні пошкодження після дорожньо-транспортної пригоди, вартість якого згідно рахунку-фактури (інвойс) №F/l/12/2018 від 07.12.2018р. становить 6900 євро (еквівалентно 29614,11 польських злотих) (а.с. 17-23).
14.01.2019 року для здійснення митного оформлення згаданого транспортного засобу митним брокером подано до митниці митну декларацію № UA209190/2019/003829 в електронній формі, в якій заявлено митну вартість транспортного засобу в розмірі 6900 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 6900 євро, в графі 45 «коригування» вказано 225006,35 грн., в графі 23 «курс валюти» 32,609616 грн. (а.с. 24). З цієї вартості автомобіля позивач сплатив попередні обов'язкові платежі за митне оформлення транспортного засобу в сумі 73200 грн., що підтверджується квитанцією №18 від 06.12.2018 року (а.с. 25).
14.01.2019 року відповідачем Львівською митницею ДФС скеровано декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення (а.с. 101).
25.01.2019 року відповідачем здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято рішення №UA209000/2019/000070/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 22250 євро. Прийняте рішення відповідач мотивував тим, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС. В рішенні зазначено, що неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів. Джерело інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами опрацювання АСАУР ДФС (а.с. 26-27).
За результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA209190/2019/003829 від 14.01.2019р. та доданих до неї документів, митним органом відмовлено у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю з причин: необхідності внесення змін у гр. 12,45 МД (у зв'язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000070/2). Зазначено, що декларантом порушено умови декларування передбачені п.1 п.8 статті 257 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку, єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012р. №651; невірно розрахована митна вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00148 (а.с. 28-29).
Також судом встановлено, що за заявою позивача ОСОБА_1 від 26.01.2019р. експертом-автотоварознавцем ОСОБА_2 проведено автотоварознавче дослідження автомобіля Volkswagen Passat, 2,0 ТDі 2017 року випуску, про що складено висновок №21 від 05.02.2019 року. Експерт дійшов висновку, що вартість нерозмитненого аварійно- пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, 2,0 ТDі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України, з урахуванням його стану встановленого на момент обстеження 26.01.2019р., в цінах на дату ввезення 10.12.2018р., складає 261031,36 грн. (8250,33 євро) (а.с. 30-78).
У подальшому, 27.03.2019р. для митного оформлення придбаного автомобіля позивачем ОСОБА_1 повторно подано електронну митну декларацію, в якій визначено митну вартість придбаного автомобіля за основним методом (стаття 58 МК України). До цієї митної декларації позивачем серед іншого додано документи, які вимагала митниця у повідомленні від 14.01.2019р.: рахунок-фактуру (інвойс) від 07.12.2018р. №F/1/12/2018, фіскальний чек від 07.12.2018р. на суму 29614,11 польських злотих, висновок №21 від 05.02.2019р. експертного автотоварознавчого дослідження, копію митної декларації країни відправлення 18 PL402010E1190327 від 08.12.2018р. (а.с. 181, 200).
28.03.2019 року митницею скеровано декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, аналогічне за змістом до надісланого 14.01.2019р. (а.с. 208).
29.03.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000179/2, в якому визначено митну вартість автомобіля за резервним методом у розмірі 22350 євро (а.с. 180, 199).
Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів №UA209190/2019/00519 (а.с. 179, 201).
Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля. Відтак, висновки Львівської митниці ДФС про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору, яка зазначена в рахунку-фактурі, на думку суду першої інстанції, були хибними.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 52 цього Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Судом першої інстанції також вірно враховано, що згідно ч.ч.1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частинами 1, 2 ст. 64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як видно з матеріалів справи, рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000070/2 від 25.01.2019р. митну вартість автомобіля визначено за резервним методом у розмірі 22250 євро. Підставою для відмови стало твердження відповідача, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка «згенерована АСАУР ДФС».
27.03.2019 року позивач для здійснення митного оформлення транспортного засобу надав всі наявні у нього додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, його характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, серед іншого: рахунок-фактуру (інвойс) від 07.12.2018р. №F/1/12/2018, митну декларацію країни відправлення 18PL402010E1190327 від 08.12.2018р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №21 від 05.02.2019, фіскальний чек від 07.12.2018 на суму 29614,11 польських злотих.
Відповідач знову не погодився із заявленою декларантом митною вартістю автомобіля та прийняв рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/000179/2 від 29.03.2019р., відповідно до якого застосовуючи резервний метод та визначив митну вартість імпортованого автомобіля у розмірі 22350 євро. Підстави прийняття цього рішення ідентичні до підстав, викладених у попередньому рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000070/2 від 25.01.2019р., відрізняється лише «середня ціна» на суму 100 євро.
Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Volkswagen», модель Passat, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , який був у експлуатації та має механічні пошкодження після дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 6900 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки подані документи у своїй сукупності не спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 22250 Євро.
Як слідує із рішення відповідача, підставою для відмови стало твердження відповідача, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка «згенерована АСАУР ДФС».
Суд першої інстанції вірно зазначив, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Колегією суддів встановлено, що декларант надав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом (рахунок-фактуру (інвойс), митну декларацію країни відправлення, фіскальний чек про сплату коштів на користь продавця), що цілком підтверджують заявлену митну вартість в розмірі 6900 євро (або 29614,11 польських злотих). При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані декларантом документи не містили.
Тому, доводи апелянта про те, що заявлена митна вартість товару є документально непідтвердженою, суд до уваги не бере.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Між тим, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000070/2 від 25.01.2019р. та №UA209000/2019/000179/2 від 29.03.2019р. у них зазначено лише про неможливість застосування методу визначення митної вартості 2а та 2б з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в та 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів. Докази в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, у матеріалах справи відсутні.
Крім того, судом вірно встановлено, що ввезений ОСОБА_1 транспортний засіб має індивідуальні особливості (значні ушкодження, отримані внаслідок ДТП), що очевидно впливають (зменшують) його митну вартість. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №21 від 05.02.2019р., вартість нерозмитненого аварійно пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, 2,0 ТDі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України, з урахуванням його стану встановленого на момент обстеження 26.01.2019р., в цінах на дату ввезення 10.12.2018р., складає 261031,36 грн. (8250,33 євро).
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене свідчить про обов'язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №. 30985/96).
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження апелянта про законність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару та відмову у його митному оформленні.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року в адміністративній справі №1.380.2019.000654 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Л. Я. Гудим
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови складено 17.09.2019 року