18 вересня 2019 року
Київ
справа №0540/5586/18-а
адміністративне провадження №К/9901/20514/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, надати органу казначейства висновок щодо повернення суми надмірно сплачених грошових зобов'язань,
17 липня 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема сплати судового збору.
При цьому, Верховний Суд в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху дійшов висновку, що платіжне доручення №1625 від 12 червня 2019 року на суму 1921,00 грн, яке додане до касаційної скарги, не може бути прийняте судом в розумінні статті 74 КАС України, як належний доказ сплати судового збору, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна касаційна скарга.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 29 липня 2019 року скаржник отримав 7 серпня 2018 року.
19 серпня 2019 року скаржником надіслано клопотання, в якому скаржник зазначає про належність платіжного доручення №1625 від 12 червня 2019 року та помилковість висновків суду касаційної інстанції.
Верховний суд звертає увагу, що ГУ ДФС у Донецькій області оскаржується ухвала Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, а платіжне доручення №1625 датоване 12 червня 2019 року.
За таких обставин скаржник 12 червня 2019 року не міг сплачувати судовий збір у справі №0540/5586/18-а за подання касаційної скарги на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року.
Отже, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29 липня 2019 року.
За приписами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За правилами частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Білоус