Справа № 826/15107/18
про залишення апеляційної скарги без руху
18 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та 296 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною ч.1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст. 295 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 29.07.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ГУ ПФУ в місті Києві отримано 09.08.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, як міститься в матеріалах справи (а.с.46).
Апеляційну скаргу відповідачем подано лише 11.09.2019 року, що підтверджується штампом Окружного адміністративного суду міста Києва.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено, що останнім отримано оскаржуване рішення суду 12.08.2019 року.
Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено та зазначалося вище, що рішення суду відповідачем отримано 09.08.2019 (особисто ОСОБА_3 ).
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Крім того, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає ст. 296 КАС України.
Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI (в редакції чинній на момент звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1057,20 грн. (704,80 грн.*150% = 1057,20 грн.).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1057,20 грн.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль