Справа № 826/24815/15
17 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІМ-ТРАНС" про відвід судді Сорочка Є.О. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІМ-ТРАНС" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30 жовтня 2015 року №70226552206 та №70126552206.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, провадження за якою було відкрито ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року.
Представником позивача, адвокатом Олійником О.С., 16.09.2019 та 17.09.2019 були подані ідентичні заяви про відвід головуючого судді Сорочка Є.О., які мотивовані безпідставністю відкриття провадження за апеляційною скаргою відповідача, яка, на думку заявника, підписана неповноважною особою.
Надаючи оцінку заявленому відводу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
За змістом частини першої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно пункту 4 частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийнятими суддями рішень.
Частиною четвертою статті 36 КАС прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, зазначені представником позивача підстави відводу, які фактично пов'язані із незгодою із відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи, чи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Жодних доказів цьому не надано. При цьому, зазначені заявником обставини підпадають під прямі вимоги частини четвертої статті 36 КАС, а тому не можуть бути підставою для відводу в силу закону.
Також суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що заяву про відвід подано позивачами зі значним пропуском строку подання такої заяви.
Так, відповідно до частини третьої статті 39 КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі отримано заявником 16.08.2019, проте заяву про відвід було подано лише через місяць - 16.09.2019, тобто зі значним пропуском встановленого законом десятиденного строку.
За таких обставин, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим, з огляду на відсутність обставин, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді та значний пропуск строку звернення до суду із заявою про відвід.
Суд апеляційної інстанції додатково наголошує, що представник позивача, адвокат Олійник О.С. як особа, що надає правову допомогу на професійній основі, не міг не знати про імперативні вимоги наведених вище частини четвертої статті 36 КАС та частини третьої статті 39 КАС. У світлі цього, колегія суддів наголошує на положеннях частини першої статті 45 КАС, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Згідно пункту 8 частини другої статті 263 КАС суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Оскільки заявлений відвід визнано колегією суддів необґрунтованим, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі та її передачі для визначення судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Керуючись статтями 34, 35, 36, 39, 40, 236 КАС, суд
Визнати заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІМ-ТРАНС" відвід судді Сорочка Є.О. необґрунтованим.
Передати справу для визначення судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Зупинити апеляційне провадження у справі до вирішення питання про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В іншій частині ухвала не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов
Повний текст ухвали складений 18.09.2019.