Справа № 640/2695/19 Суддя першої інстанції: Патратій О.В.
17 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бєлової Л.В.. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Кузик О.С.,
за участю:
представника позивача: - ОСОБА_1 ,
представника відповідача: - Пилипчук І.І.,
представника третьої особи: - Жуковського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 підпункту 4.17 пункту 4 «Положень про реєстр адрес у м. Києві» затверджених Додатком 1 до рішення Київської міської ради "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві,
У лютому 2019 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, тертя особа - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 підпункту 4.17 пункту 4 «Положень про реєстр адрес у м. Києві» затверджених Додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві», в якому просив:
- визнати незаконним та нечинним абзац другий підпункту 4.17. пункту 4 «Положення про реєстр адрес у місті Києві», затвердженого Додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» від 22.05.2013 року № 337/9394, зміст якого «- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності)».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року заяву представника позивача адвоката Калько Д.М. про прийняття додаткового судового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 152,60 (п'ять тисяч сто п'ятдесят дві) гривень 60 коп.
Не погоджуючись з додатковим судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу Київської міської ради на додаткове рішення суду від ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не надходив.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наданих доказів, заява представника позивача адвоката Калько Д.М. про прийняття додаткового судового рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 5 152,60 грн. (1 152,60 грн. + 4 000,00 грн.), адже саме такий розмір витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, суд вважає обґрунтованим.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю:
- визнано протиправним та нечинним абзац другий підпункту 4.17. пункту 4 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» від 22.05.2013 р. № 337/9394, зміст якого «завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності)»;
- зобов'язано Київську міську раду відповідно до ч.1 ст. 265 КАС України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у даній справі у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили;
- зобов'язано Київську міську раду прийняти нову правову норму замість скасованого абзацу другого підпункту 4.17. пункту 4 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» від 22.05.2013 р. № 337/9394;
- стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5 600,00 (п'ять тисяч шістсот) гривень 00 коп.
21.06.2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача - адвоката Калько Д.М. надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс у зв'язку з розглядом справи у судовому засіданні 14.06.2019 року у сумі 1 152,60 грн., а також вартість написання відповіді на відзив у сумі 5 000,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат до клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат позивачем також було надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 05/09-1 від 05.09.2018 року, рахунок № 1 від 25.03.2019 року до договору, копію квитанції про сплату 5000 грн., акт виконаних робіт від 19.06.2019 р. на суму 1 152,60 грн., роздруківку ставок гонорару адвоката на 2019 рік, квитанцію № 0.0.1386692259.1 від 19.06.2019 р.
Разом з тим, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, апеляційну скаргу Київської міської ради - задоволено, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено повністю.
Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
З диспозиції вищевказаних статей вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень виключно у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи приписи ст.. 139 КАС України, відсутні.
Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, на положення ч.2 ст. 16 КАС України, відповідно до якої представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом, в той час як відомості стосовно ОСОБА_1 (представника Позивача) в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні (копія листа міститься в матеріалах справи) , з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Разом з тим, згідно з листом Ради адвокатів України, наданим на лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) станом на 26.09.2018 року відомості стосовно ОСОБА_1 (представника Позивача) в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні (копія листа міститься в матеріалах справи).
Також в даному листі зазначено, що 08.10.2016 року конференцією адвокатів міста Києва достроково відкликано з посади Голови адвокатів міста Києва адвоката Рафальську Інну Владиславівну та обрано нового Голову Ради - Рябченка П .К .
Разом з тим відповідачем наголошено, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видано ОСОБА_1, на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 року № 10 та підписане Головою Ради адвокатів м. Києва Рафальською І.В. , тобто особою яка на момент видачі свідоцтва вже не була головою відповідної Ради адвокатів та не мала права підписувати відповідні свідоцтва.
Враховуючи вищезазначену інформацію, відповідач вважає, що витрати на правову допомогу, пов'язані з розглядом справи, надані ОСОБА_1 , не є тими витратами, які в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань-Київської міської ради, оскільки, як зазначалось вище, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на представництво інтересів особи тільки адвокатом.
З огляду на те, що в межах спірних правовідносин, суд не досліджував (не є предметом позову) правомірність видання посвідчення адвоката Калько Д.О., на час розгляду справи як в суді апеляційної інстанції так і в суді першої інстанції посвідчення адвоката Калько Д.О. є чинним та в установленому порядку не скасоване.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської ради - задовольнити, додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року - скасувати та відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Калько Д.О. щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської міської ради - задовольнити.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року - скасувати.
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Калько Дмитра Олексійовича щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Л.В.Бєлова
О.М.Кузьмишина
Повний текст рішення виготовлений 17 вересня 2019 року.