Іменем України
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 826/11137/15
адміністративне провадження № К/9901/13790/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Желєзного І.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016р. (судді - Мельничук В.П., Грищенко Т.М., Мацедонська В.Е.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог а.с. 25 - 27):
скасувати та визнати нечинним рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення його до переліку фізичних осіб - вкладників ПАТ «КБ «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (далі - Уповноважена особа Фонду) вчинити дії щодо внесення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2015р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.09.2014р. між позивачем та ПАТ «КБ «Експобанк» укладено договір банківського рахунку №1782/18927/2014. (а.с. 9 - 10)
Відповідно до умов п. 1.1 цього Договору банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять позивачу.
Згідно розписки, наявної в матеріалах справи (а.с. 84), ОСОБА_2 08.09.2014р. отримав у борг від позивача 200000 грн строком у три дні, які зобов'язувався повернути останньому у встановлений цією розпискою строк.
12.09.2014р. на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 від іншої фізичної особи - ОСОБА_3 надійшли грошові кошти в сумі 200000 грн, призначення платежу - «згідно договору позики від 08.09.2014р. (а.с. 11)
Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №567/БТ ПАТ з грифом «банківська таємниця» «КБ «Експобанк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 51 - 53)
24.09.2014р. на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014р. №597 «Про віднесення ПАТ«КБ «Експобанк» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Експобанк», яким з 25.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку ОСОБА_4 (а.с. 60 - 61)
Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015р. №41 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «Експобанк». (а.с. 62)
На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 26.01.2015р. №15 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Експобанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 26.01.2015р. та призначено ОСОБА_4 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 26.01.2015р. по 25.01.2016р. (а.с. 63)
11.02.2015р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій повідомив відповідача про те, що грошові кошти за договором банківського рахунку №1782/18927/2014 від 12.09.2014р. ним не отримано, у зв'язку з чим просив вирішити питання про повернення йому вкладу. (а.с. 12)
Листом Уповноваженої особи Фонду від 20.02.2015р. №1401/1064 позивача повідомлено про включення його до Переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ «КБ «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів, у зв'язку з чим її не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (а.с. 13)
Листом від 17.07.2015р. Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача проте, що договір його банківського рахунку від 12.09.2014р. №1782/18927/2014 є нікчемним з підстав, передбачених пунктами 2, 7 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як такий, за яким банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. (а.с. 70 - 71)
Окремим листом 17.07.2015р. Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочини, укладені 12.09.2014р., за якими відповідно до платіжних доручень з поточного рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у рівних сумах по 200000 грн на поточні рахунки фізичних осіб, в тому числі позивача, з призначенням платежів - «перерахування коштів на приватний рахунок згідно договору позики» є нікчемними з підстав, передбачених пунктами 2, 7 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як такі, за якими банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. (а.с. 72 - 74)
Судами встановлено, що договір банківського рахунку позивача визнано нікчемними на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Камбіо» повністю відповідають Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Під час дії тимчасової адміністрації у банку Уповноваженою особою Фонду проведено відповідну перевірку правочинів (договорів банківського вкладу) на предмет їх нікчемності та встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що з дня прийняття постанови Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №567/БТ, якою ПАТ «КБ «Експобанк» віднесено до категорії проблемних встановлено обмеження в діяльності банку, зокрема зупинено операції щодо відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в ПАТ «КБ «Експобанк», проте в порушення вимог постанови 12.09.2014р. між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку та здійснено перерахування коштів, що свідчить про нікчемність укладеного правочину.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що договір банківського рахунку укладено між позивачем та банком з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому він не може бути визнаний недійсним на підставі частини 3 статті 38 цього Закону.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що належні та допустимі докази, які б підтверджували, що у межах спірних правовідносин банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, в матеріалах справи відсутні.
Також апеляційний суд виходив з того, що відповідачами не наведено і судом не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського рахунку позивача, а також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Щодо посилань Уповноваженої особи Фонду на те, що грошові кошти надійшли на рахунок позивача за рахунок дроблення вкладу іншого клієнта банку, оскільки відповідно до визначення статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладом, в тому числі, є кошти, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку; при цьому Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме: що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником. Крім того, суд зауважує, що факт знаходження на рахунку позивача коштів відповідачами не заперечується.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Крім того, суд виходив з того, що в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, проте відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку позивача матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позову.
Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.
Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.
В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
Крім того, суду не було надано доказів того, що саме правочин за участю позивача призвів до неплатоспроможності чи неможливості виконання банком грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, а тому посилання відповідача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як на підставу нікчемності правочину також є безпідставним.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
І.В. Желєзний
В.М. Кравчук