Справа № 640/1901/19 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.
17 вересня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бєлової Л.В. та Бужак Н.П.,
при секретарі - Кузик О.В.,
за участю:
представника позивача: - Терентьєва О.Ю. ,
представника третьої особи: - Забродського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Черкаські мінерали» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Черкаські мінерали» до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи - Державна служба геології та надр України, Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» про визнання протиправним та скасування наказу,
У лютому 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальність «Черкаські мінерали» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи - Державна служба геології та надр України, Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» про визнання протиправним та скасування наказу, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Мінприроди № 415 від 13.11.2017 року в частині введення в дію п. 2.3 протоколу № 31 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування від 10.11.2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року як незаконну та необґрунтовану.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
12 вересня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 33200, Публічним акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, Наказ № 415 вважається загальновідомим та загальнодоступним з 13.11.2017 року, проте із позовною заявою позивач звернувся лише 01.02.2019 року, тобто майже через 15 місяців з дня опублікування відповідного наказу, з урахуванням чого, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, як безпідставна.
13 вересня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 33512, Державною службою геології та надр України подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого третя особа заперечує наведені позивачем обставини та всі правові підстави апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною, а апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованого та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п.4, ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем - Товариством з обмеженою діяльністю «Черкаські мінерали» пропущено строк звернення до суду, який передбачений ст. 122 КАС України, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами позивач не надав суду належних та допустимих доказів, у зв'язку з чим позов належить залишити без розгляду.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, за загальним правилом ст.. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів звертає увагу, що позов подається до адміністративного суду в межах строку звернення, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Така правова норма гарантує юридичну визначеність спірних публічно-правових відносин, стабільність функціонування суб'єктів владних повноважень, збереження доказів, дисциплінує учасників адміністративного процесу й унеможливлює зловживання процесуальними правами. Додержання строків звернення до суду з адміністративним позовом є одним із забезпечувальних факторів реалізації права на звернення до суду, визначеного в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; статті 55 Конституції України; частині першій статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Airey v. Ireland", "Ganci v. Italy", "Golder v. the United Kingdom", "Hadjianastassiou v. Greece", "Kreuz v. Poland", "Le Compte, Van Leuven And De Meyere v Belgium" (§ 51).
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з тим, при розгляді даної справи, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений Верховним Судом у справі № 210/3915/17, відповідно до якого, Верховним Судом було зроблено висновок, що пропуск строку, визначеного нормами КАС України не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
Так, з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування Наказу Мінприроди № 415 від 13.11.2017 року в частині введення в дію п. 2.3 протоколу № 31 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування від 10.11.2017 року, позивач звернувся 04.02.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду Вх.№ 640/1901/19, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого КАС України.
В той же час, відповідно до змісту позовної заяви, ТОВ «Черкаські мінерали» заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та надавав обґрунтування, відповідно до якого, про наявність оскаржуваного Наказу позивач зміг дізнатися із ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на той факт, що оскаржуваний наказ №415 від 13.11.2017 року є офіційним документом та перебуває в загальному доступі з моменту публікації на офіційному порталі Міністерства екології та природних ресурсів України, який є відкритим та загальнодоступним, а відповідно до роздруківки з мережі Інтернет, а саме офіційного сайту Міністерства екології та природних ресурсів, оскаржуваний наказ оприлюднено 13.11.2017 року (а.с.225) з огляду на наступне.
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №415 від 13.11.2017 року неможливо встановити якого суб'єкту господарювання він стосується, адже в тексті Наказу відсутнє посилання на найменування Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти».
Як зазначає апелянт та вбачається із роздруківок з інтернет - ресурсів, спроба пошуку за найменуванням «Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти»» не дає жодного результату, а тому достеменно знати про ймовірне порушення свого права позивач не мав можливості.
Більше того, згідно з даними НДВП «Геоінформ», що є у відкритому доступі, спеціальний дозвіл № 2447 від 23.04.2001 року ПАТ «Дашуківські бентоніти» був зупинений 18.12.2016 року на підставі п.п. 5, 8 п. 22 та надрокористувачу надано 30 календарних днів для усунення порушень.
Відповідно до відповіді Держгеонадр від 29.03.2018 року за № 5519/03/10-18:
- у зв'язку з порушенням законодавства в сфері надрокорнстування, невиконанням у встановлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень, наказом Держгеонадр від 18.02.2016 р. № 65 дію спеціального дозволу № 2447 від 23.04.2011р. зупинено;
- термін дії спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2011 р. закінчився 23 квітня 2016р. та на цей час є недійсним.
- ПАТ «Дашуківські бентоніти» на цей час не усунули порушення, зазначені у приписі від 21.12.2015 р. № 1051-14/06, а саме:
- не відкоригований робочий проект відповідно до вимог промислової безпеки;
- не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2001 р. в частині обов'язкового моніторингу;
- не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2001 р. у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин;
- не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів;
- не переоформлено АКТ про надання гірничого відводу у зв'язку з невідповідністю площі спеціального дозволу на користування надрами № 2447 від 23.04.2001 р. ( 314,69 га.) до площі гірничого відводу (164,79 га.)
- на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 04.05.2017р. у справі № 757/24732/17-к була проведена позапланова перевірка яка встановила незаконний видобуток корисної копалини в розмірі 5600 т. корисної копалини.
На переконання колегії суддів, позивач не міг знати про наявність спірного Наказу, враховуючи надану Держгеонадрами відповіді від 29.03.2018 року.
На переконання колегії суддів та враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними, а висновок суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду передчасним.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Черкаські мінерали» - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року - скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Черкаські мінерали» - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року - скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Л.В.Бєлова
Н.П.Бужак
Повний текст виготовлено 17 вересня 2019 року.