№ 2-а-566/10
11 березня 2010 року с-ще Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді - Горулько О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в селищі Решетилівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача стосовно відмови у проведенні перерахунку державної та додаткової пенсій згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі здійснити йому перерахунок з 21 вересня 2009 року державної пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії згідно ст. 50 вказаного вище Закону у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та з урахуванням проведених виплат здійснити виплату зазначених пенсій.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС і внаслідок цього став інвалідом ІІ групи та віднесений до категорії І громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на одержання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області подав до суду заперечення на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що при призначенні пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, він керується постановами Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та № 530 від 28.05.2008 року, які і визначають конкретні розміри державної та додаткової пенсії особам, віднесеним до І категорії - інвалідам ІІІ групи. Пенсія позивачеві призначена та виплачується згідно з вимогами зазначених вище постанов КМУ. Разом з тим відповідачем і не заперечується, що згідно ч.4 ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, та те, що згідно ст. 50 цього Закону інвалідам ІІ групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, одначе відповідач не вважає цей Закон законом прямої дії, оскільки він не передбачає механізму реалізації права. Крім того відповідач посилається на відсутність коштів для виплати позивачеві пенсії у визначеному ним розмірі.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з»явилися, звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи за їх відсутності.
Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
З матеріалів справи та наявних у ній доказів судом встановлено наступне:
із ксерокопій посвідчень серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2, вкладки № 613926 с до посвідчення серії НОМЕР_1 та довідки МСЕК вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 21.09.2009 року є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідність настала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.5)
Із відповіді № 89 від 04.02.2010 року (а.с. 6) та заперечення відповідача (а.с. 12-13) вбачається, що відповідачем призначена позивачеві пенсія по ІІ групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку і розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року та № 530 від 28.05.2008 року і станом на 01.01.2010 року розмір пенсії, призначеної позивачеві становить 1557,20 грн/міс, в тому числі:
- 1090,00 грн. - пенсія по інвалідності;
- 114,60 грн. - додаткова пенсія;
- 229,20 грн. - підвищення інвалідам ІІ групи;
- 28,40 грн. - доплата по постанові КМУ від 11.03.2009 р.№ 198;
- 45,00 грн. - доплата по постанові КМУ від 23.12.2009 р.№ 1375
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у відповідача підстав для нарахування та виплати позивачеві державної та додаткової пенсій в розмірі, зазначеному в позовній заяві, суд виходить наступного:
Відповідно до ч. 1,2 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статті 8, 22 Конституції України закріплюють принципи верховенства права та гарантованості конституційних прав і свобод, забороняють при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Статтею 49 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі - Закон № 796-ХІІ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, зі змісту статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами і приходить до висновку, що за умови, коли розмір пенсії встановлений одночасно Законом № 796-ХІІ та зазначеними вище постановами КМУ, які є підзаконними актами, застосуванню підлягає законодавчий акт, що має вищу юридичну силу, тобто, в даному випадку - Закон № 796-ХІІ. Отже, протягом спірного періоду при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідач повинен був керуватися положеннями Закону № 796-ХІІ, а не постанов Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання щодо порядку здійснення виплат, суд виходить з необхідності застосування до спірних правовідносин положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір, або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України, та права на отримання пенсії та додаткової пенсії, передбаченої ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Посилання відповідача на відсутність джерела фінансування спірного підвищення до пенсії суд також не приймає до уваги і визнає їх безпідставними, оскільки відсутність коштів не може бути обґрунтуванням правомірності невиконання своїх законних та конституційних зобов»язань перед позивачем.
Відповідачем в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов»язку щодо нарахування та виплати позивачеві пенсії в належному розмірі.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов»язань, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірним дій або бездіяльності відповідача.
За таких обставин, виходячи зі змісту позовних вимог та переслідуючи мету повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову УПФУ в Решетилівському районі Полтавської області у перерахунку та виплаті позивачеві державної та додаткової пенсій згідно приписів статті 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призвела до порушення прав позивача на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в належному розмірі.
Крім того, із врахуванням необхідності при прийнятті постанови визначення способу виконання судового рішення та гарантії дотримання і захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб»єктів владних повноважень, встановлених статтею 162 КАС України, суд вбачає необхідним визначити кінцеву дату, до якої має здійснюватись перерахунок визначених вище виплат.
З метою забезпечення інтересів ПФ України, який фінансується за рахунок держави, є її структурним підрозділом з особливим статусом, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судових витрат, суд вважає за можливе витрати по справі віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. 8, 19, 22, 46, 55, 64, 95, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 49,50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити.
Визнати протиправною відмову УПФУ в Решетилівському районі Полтавської області у перерахунку та виплаті позивачеві державної та додаткової пенсій згідно приписів статті 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області у строк до 11 травня 2010 року здійснити з 21 вересня 2009 року перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі згідно вимог ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не менше 8 мінімальних пенсій за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні доплати з урахуванням здійснених виплат.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області у строк до 11 травня 2010 року здійснити з 21 вересня 2009 року перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно вимог статті 50 та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні доплати з урахуванням здійснених виплат.
Судові витрати у справі покласти на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного суду через Решетилівський районний суд.
Головуючий: