17 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8310/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Глушка І.В.,
з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,
а також сторін (їх представників):
від відповідача - Тихончук Л.Х.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу «Агроліс» на рішення Березнівського районного суду Рівненської обл. від 06.06.2019р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного лісничого Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу «Агроліс» Новака Андрія Олексійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за незаконну порубку дерев (суддя суду І інстанції: Собчук А.Ю.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 14 год. 07 хв. 06.06.2019р., м.Березне Рівненської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 10.06.2019р.),-
21.01.2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії головного лісничого Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу /СВСК/ «Агроліс» Новака А.О. протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 3 від 10.01.2019р., винесену відповідачем, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 225 грн. за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення (а.с.1-3).
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської обл. від 06.06.2019р. заявлений позов задоволено; постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 3 від 10.01.2019р., винесену головним лісничим СВСК «Агроліс» ОСОБА_11 відносно ОСОБА_1 за ст.65 КУпАП, скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито (а.с.95-99).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив СВСК «Агроліс», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в кінцевому підсумку призвело до невірного вирішення спору, просить судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити за безпідставністю (а.с.105-110).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що апелянтом дотримані строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а спірна постанова в справі про адміністративне правопорушення містить інформацію про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП. Також посадові особи СВСК «Агроліс» мають право на розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері лісового господарства та притягнення до відповідальності винних осіб, оскільки здійснюють захист лісу.
Відповідачем представлені належні докази вчинення позивачем незаконної порубки лісу, а обставини порушення відображені в складеному протоколі про адміністративне правопорушення.
Також у клопотанні про виправлення недоліків апеляційної скарги апелянт наголошує на тому, що належним відповідачем по справі повинен бути апелянт СВСК «Агроліс», а його посадові особи не можуть виступати самостійними суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, СВСК «Агроліс» не був залучений до справи належним відповідачем (а.с.122-123).
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що головним лісничим СВСК «Агроліс» ОСОБА_11 допущено ряд процесуальних порушень.
Зокрема, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строку, визначеного в ст.38 КУпАП, а саме 10.01.2019р.
Відповідач, являючись не уповноваженою на те особою, здійснив розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, керуючись при цьому Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010р., яка поширюється лише на органи Державного комітету лісового господарства України (на даний час Державне агентство лісових ресурсів України) та обласні управління лісового та мисливського господарства, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства України.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував. Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог ст.65 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, а під час винесення оскаржуваної постанови не з'ясовані всі обставини справи.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних причин.
Як слідує з матеріалів справи, згідно Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складеного 07.11.2018р. у с.Князівка Березнівського району Рівненської обл., головний лісничий СВСК «Агроліс» ОСОБА_11 за участю майстра лісу ОСОБА_3 , лісника ОСОБА_4 , виявив о 14 год. 30 хв. 07.11.2018р. у кварталі 2, виділ 10, урочище «Двір» самовільну рубку дерев породи «сосна» в кількості 5 (п'ять) штук. На місці вчинення правопорушення виявлено двох жителів с.Князівка ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
В результаті самовільної рубки заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 17939 грн. 31 коп., що розрахована за п.2 постанови КМ України № 665 від 20.07.1998р. (а.с.19-20).
Про даний факт 07.11.2018р. лісник СВСК «Агроліс» Старинський Ю.Т повідомив Березнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції /ВП/ Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ України в Рівненській обл.
Згідно рапорту від 20.11.2018р., складеного ст.ДОП Березнівського відділення поліції Сарненського ВП ГУНП в Рівненській обл. ОСОБА_8 , громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відмовилися від дачі пояснення відповідно до ст.63 Конституції України (а.с.22).
Відповідно до листа № 9833/213/01-2018 від 20.11.2018р. Березнівським ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській обл. встановлено, що до незаконної порубки дерев причетні ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , жителі с.Князівка, та рекомендовано керівництву СВСК «Агроліс» притягнути вказаних осіб до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП (а.с.23).
20.12.2018р. на поштову адресу ОСОБА_1 направлено СВСК «Агролі» повідомлення № 3 від 20.12.2018р., про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, відбудеться о 10 год. 30 хв. 26.12.2018р. в приміщенні СВСК «Агроліс» в лісовому відділі за адресою: м.Березне, вул.Андріївська, 73Г.
Вказане повідомлення було направлено позивачу рекомендованим листом зі штриховим ідентифікатором № 3460001682352 (а.с.27).
Проте, на розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився.
10.01.2019р. головним лісничим СВСК «Агроліс» ОСОБА_11 складено відносно ОСОБА_1 протокол № 3 про адміністративне правопорушення та винесено постанову № 3 від 10.01.2019р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП, а саме за те, що о 14 год. 30 хв. 07.11.2018р. позивач скоїв самовільну рубку дерев породи «сосна» в кількості 5 (п'ять) шт. разом з ОСОБА_10 , чим порушив вимоги п.2 постанови KM України № 665 від 23.07.2008р. та ст.65 КУпАП, через що на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 255 грн. (а.с.5, 6).
При вирішенні наведеного спору колегія суддів звертає увагу на наступні ключові правові моменти, які мають вирішальне та принципове значення в частині правильності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (ч.4 цієї статті).
Згідно з п.3.8 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010р., адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Матеріалами справи стверджується, що позивач ОСОБА_1 скоїв незаконну порубку лісу 07.11.2018р., однак протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення винесені 10.01.2019р., тобто, після завершення двомісячного строку, передбаченого ч.1 ст.38 КУпАП.
Покликання апелянта про те, що лише 19.12.2018р. апелянту стало відомо про причетність ОСОБА_1 до незаконної порубки (про це наголошував лист Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській обл. № 9833/213/01-2018 від 20.11.2018р.) не відповідають дійсності.
Так, згідно Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складеного 07.11.2018р. у с.Князівка Березнівського району Рівненської обл., вказується про перебування на місці вчинення незаконної порубки лісу двох жителів с.Князівка ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Окрім цього, згідно наданих Березнівським ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській обл. матеріалів не убачається вчинення органом поліції будь-яких дій по встановленню осіб, які причетні до вказаної незаконної порубки, окрім відібрання пояснень від лісника ОСОБА_4 (а.с.21).
Таким чином, відповідачем пропущений строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ч.1 ст.38 КУпАП.
Стосовно покликання на дотримання відповідачем вимог Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010р., колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з п.2.5 цієї Інструкції у разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства (далі - акт) (додаток 2).
Складений акт протягом трьох днів з моменту виявлення правопорушення направляється до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення для встановлення особи порушника. Виявлені при цьому незаконно добуті лісові ресурси вилучаються, про що зазначається в акті.
Отже, умовою скерування акту огляду місця вчинення порушення лісового законодавства до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення є неможливість встановлення особи порушника.
Однак, у розглядуваному випадку така особа була відома, про що містяться відповідні відомості в Акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складеного 07.11.2018р. у с.Князівка Березнівського району Рівненської обл.
Щодо дотримання порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п.2.3 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010р., протокол складається на місці виявлення правопорушення в двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, посадові особи органів лісового господарства можуть доставляти порушника(ів) до органів, визначених ст.259 КУпАП.
Статтею 259 КУпАП визначено, що при вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також поліцейські можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у поліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.
Таким чином, відповідачем не дотримано строків складення протоколу, оскільки під час виявлення незаконної порубки лісу було встановлено осіб, причетних до цього правопорушення. Водночас, відповідачем не вживалося будь-яких заходів щодо складення протоколу на місці виявлення правопорушення або доставлення порушника до органів, визначених ст.259 КУпАП.
Щодо змісту постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Із змісту постанови № 3 від 10.01.2019р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП слідує, що в ній не висвітлені всі обставини вчиненого порушення, зокрема, не вказані час та місце вчинення незаконної порубки дерев.
Водночас, місце вчинення правопорушення не вказано також у протоколі № 3 від 10.01.2019р. про адміністративне правопорушення.
Отже, належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ст.65 КУпАП, не представлено, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, поданий відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем незаконної порубки лісу, не містить чіткої фіксації вказаного порушення, а відтак не може вважатися належним доказом.
При цьому, відповідно до ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП та помилково накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
В частині компетенції апелянта та його посадових осіб на притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст.241 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63 - 70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Складати протокол про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.49, 63 - 70, 73, 75, 77, 188-5 КУпАП, мають право посадові особи органів лісового господарства, яким відповідно до статті 241 КУпАП надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення (п.2.2 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затв. наказом Державного комітету лісового господарства України № 262 від 31.08.2010р.).
Нормою ст.259 КУпАП передбачені працівники лісової охорони колективних сільськогосподарських підприємств.
Відповідно до ст.ст.17, 19 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування. Законом можуть бути передбачені й інші права та обов'язки постійних лісокористувачів.
Як стверджує відповідач, СВСК «Агроліс» є постійним лісокористувачем на території Березнівського району Рівненської обл. поблизу села Князівка, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І - НОМЕР_2 , виданим 25.12.2001р.
Разом з тим, на підтвердження вказаних тверджень будь-яких достовірних доказів апелянтом не представлено.
Водночас, надана посадова інструкція головного лісничого СВСК «Агроліс» ОСОБА_11 , затв. наказом № 3 від 15.03.2018р., не передбачає повноважень останнього на складання протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП (а.с.48-49).
Також такі повноваження не зазначені в посадових інструкціях майстра лісу та лісника СВСК «Агроліс» (а.с.44-45, 46-47).
Наявність в цих інструкціях загальних положень, які не містять чіткого та однозначного закріплення повноважень по складанню протоколів та винесенню постанов в справах про адміністративні правопорушення, допускає неоднозначне та широке тлумачення, що є неприпустимим.
Відсутність визначення чітких повноважень у головного лісничого СВСК «Агроліс» на складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд справи та винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП, вказує на притягнення позивача до відповідальності неуповноваженою особою.
Стосовно правильності визначення відповідача по цій категорії справ колегія суддів враховує, що відповідно до ст.241 КУпАП від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Приписи ст.286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, вказує, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1).
Поняття «суб'єкт владних повноважень» розкрито в п.7 ч.1 ст.4 КАС України, згідно якого суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з ч.3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Також норма ст.286 КАС України не містить прямих застережень про те, що належним відповідачем в цій категорії справ є виключно відповідний орган (як, наприклад, це зроблено в ч.3 ст.287 КАС України, яка стосується оскаржень рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця).
Окрім цього, апелянтом по справі є СВСК «Агроліс», що дозволяє останньому здійснювати в судовому порядку захист своїх та інтересів.
Водночас, вагомих доводів про те, що невіднесення апелянта судом до числа учасників справи (відповідача), призвело до порушення його прав та інтересів, покликань на те, що саме апелянт повинен відповідати за цим позовом, в апеляційній скарзі не наведено.
Під час вирішення цього питання колегія суддів керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст.6 КАС України).
Згідно вимог ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, вказаною нормою процесуального закону передбачені повноваження суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень та одночасного вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Наведені вимоги в розглядуваному випадку судом дотримані, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності скасовано, через що закрито справу про порушення митних правил.
Водночас, вимога позивача щодо визнання протиправними дій відповідача фактично охоплюється вимогою про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому додаткового вирішення не потребує, через що в цій частині позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені.
Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за незаконну порубку дерев згідно ст.65 КУпАП, а відтак заявлений позов про визнання протиправною і скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до задоволення.
За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу «Агроліс» на рішення Березнівського районного суду Рівненської обл. від 06.06.2019р. в адміністративній справі № 555/127/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді С. М. Кузьмич
І. В. Глушко
Дата складення повного судового рішення: 18.09.2019р.