Справа № 2а-18958/11/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
16 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Лічевецького І.О.,
при секретарі судового засідання Гужві К.М.
за участю представників учасників судового процесу:
від апелянта: Прозорова Ю.П.,
від позивача (стягувача): ОСОБА_2,
від відповідача 1: не з'явились,
від відповідача 2: не з'явились,
від відповідача 3: не з'явились,
від третьої особи: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національні інформаційні системи" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державного підприємства "Інформаційний центр", третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-18958/11/2670 від 24.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2014 залишена без змін, позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державного підприємства "Інформаційний центр" було задоволено частково. Зокрема, суд постановив:
- визнати протиправними дії ДП "Інформаційний центр" МЮУ по неповному наданню інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень щодо скасування постанови старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Кириченка В.Г. від 17.08.2007р. про відкриття ВП №4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007р. по заяві №25476/02 справа «Погребна проти України».
25 березня 2019 року від ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява, зокрема, про заміну правонаступником відповідача Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у зв'язку з ліквідацією останнього.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року вказану заяву ОСОБА_1 було задоволено. Зокрема, замінено сторону у справі № 2а-18958/11/2670 Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А, код ЄДРПОУ 25287988) на його правонаступника - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 39787008).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Державне підприємство "Національні інформаційні системи", звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанціїх норм матеріального та процесуального права, просить скасувати пункт 3 резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року у справі № 2а-18958/11/2670.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ДП «НАІС» створене відповідно до розпорядчого акту Міністерства юстиції України, є самостійним суб'єктом господарювання, що, згідно власного Статуту, функціонує на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і не є правонаступником будь-яких підприємств, установ, організацій, в тому числі, ДП «ІЦ» МЮУ, а відтак не зобов'язано нести відповідальність (у тому числі матеріальну) за дії попереднього адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Апелянт також вказує, що зі змісту Статуту вбачається, що на ДП «НАІС» не покладено обов'язки виконання функцій та повноважень, що можуть бути віднесені до владних управлінських у розумінні статті 4 КАСУ, а отже ДП «НАІС» не є суб'єктом владних повноважень та органом державної влади.
Разом з цим, апелянт звертає увагу суду, що державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на сьогоднішній день знаходиться в стадії припинення, однак не ліквідовано, а отже є правомочним нести відповідальність у спірних правовідносинах.
Крім того, апелянт зазначає, що з 05 січня 2017 року Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень припинив своє функціонування, натомість, автоматизована система виконавчого провадження не є тотожною системі Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.
З урахуванням викладеного, апелянт наголошує, що ДП «НАІС» не наділений повноваженнями, що внесення/вилучення/надання інформації з АСВП, а відтак Підприємство не наділене повноваженнями, які пов'язані із відновленням порушених прав, свобод чи інтересів Позивача.
Таким чином, на переконання апелянта.ю суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідно до Наказу МЮУ від 05.08.2016 № 2432/5 функції, права та обов'язки щодо надання, зберігання, обліку, пошуку, узагальнення інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень (автоматизованій системі виконавчого провадження) перейшли до державного підприємства «Національні інформаційні системи».
ОСОБА_2 було подано відзив на апеляційну скаргу ДП «НАІС» відповідно до змісту якого третя особа зазначає, що апелянт не спростував мотиви та висновки суду першої інстанції, зокрема про те, що відповідно до пункту 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 року №2432/5, адміністратор Системи - державне підприємство «Національні інформаційні системи», уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та технологічного супроводження програмного забезпечення Системи, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, виконання інших функцій, передбачених цим Положенням.
Тобто, на думку третьої особи, з наведеного вбачається, що відповідно до Наказу МЮУ від 05.08.2016 №2432/5 функції, права та обов'язки щодо надання, зберігання, обліку, пошуку, узагальнення інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень (автоматизованій системі виконавчого провадження) перейшли до державного підприємства «Національні інформаційні системи». ОСОБА_2 стверджує, що фактично відбулась реорганізація ДП «ІЦ» МЮУ в ДП «НАІС», а тому суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо заміни відповідача по справі ДП «ІЦ» МЮУ його правонаступником ДП «НАІС».
За наведених обставин, третя особа просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва 11 липня 2019 року - без змін.
Аналогійчний за змістом відзив на апеляційну скаргу було подано до суду і позивачем (заявником) - ОСОБА_1
У судовому засіданні представник апелянта та третя особа ОСОБА_2 , який також представляє інтереси ОСОБА_1 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, а також відзивів на апеляційну скаргу відповідно.
Інші учасники судового процесу явку уповноважених представників до суду не забезпечили та про причини їх неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе провести апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з заявою в якій просила, зокрема, замінити відповідача по справі ДП "Інформаційний центр" МЮУ його правонаступником ДП"Національні інформаційні системи".
Вимоги відповідної заяви обґрунтовані тим, що однією з перешкод виконання рішення по справі №2а-18958/11/2670 є ліквідація юридичної особи ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Вирішуючи питання про заміну відповідача по справі, а саме ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України його правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Наказу МЮУ від 05.08.2016 №2432/5 функції, права та обов'язки щодо надання, зберігання, обліку, пошуку, узагальнення інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень (автоматизованій системі виконавчого провадження) перейшли до Державного підприємства "Національні інформаційні системи". З огляду на зазначене, Окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідна заява позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню
Переглядаючи прийняте судом першої інстанції рішення з урахуванням доводів апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає про таке.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду із заявою про заміну у справі відповідача ДП "Інформаційний центр" МЮУ його правонаступником ДП"Національні інформаційні системи" відповідно до вимог ст.. 52 КАС України.
У свою чергу, колегія суддів зазначає, що приписами вказаної норми (ч. 1 ст. 52 КАС України) передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, з аналізу наведеної норми вбачається, що приписи цієї статті КАС України допускають здійснення заміни сторони тільки під час судового розгляду справи.
На противагу вказаному, положеннями ст. 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. (ч. 4 ст. 379 КАС України)
Таким чином, зважаючи на те, що 07 червня 2012 року Київським апеляційним адміністративним судом було видано виконавчий лист у даній справі, а вимоги заявника щодо заміни ДП "Інформаційний центр" МЮУ його правонаступником обумовлені неможливістю виконання судового рішення, колегія суддів зазначає, що застосування приписів ст. 52 КАС України виключається, з огляду на те, що судовий розгляд справи завершено.
Аналогічного правового висновку дотримується і Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду, про що останньою вказано у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 2а-7750/11/2670.
Крім того, колегія суддів зазначає, що як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України («Дердінформ'юст») ідентифікаційний код юридичної особи 25287988, місцезнаходження юридичної особи: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А, з 16.09.2015 перебуває в стані припинення.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Як стверджує апелянт Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є самостійною юридичною особою, яка перебуває в процесі припинення.
На підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.05.2015 № 657/5 «Щодо створення державного підприємства «Національні інформаційні системи», 12.05.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про реєстрацію юридичної особи Національні інформаційні системи (ДП «НАІС») код ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи статуту ДП «НАІС» Підприємство є юридичною особою, набуває прав та обов'язків юридичної особи з дати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до п. 2.2 Статуту ДП «НАІС» у редакції 2015 року було визначено, що предметом діяльності Підприємства є технічне та технологічне забезпечення створення, запровадження, експлуатація програмно - інформаційних комплексів системного ведення певного переліку реєстрів, серед якого відсутній Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що правонаступником ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є ДП «Національні інформаційні системи».
При цьому, колегія суддів зауважує, що на теперішній час ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України знаходиться в стані припинення та головою комісії з припинення (ліквідатором) визначено Шелембу В.М.
Натомість заявником - ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_4 не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено, що ДП «Національні інформаційні системи» є правонаступником ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
З огляду на зазначене, колегією суддів встановлено, що висновок суду першої інстанції про те, що ДП «Національні інформаційні системи» є правонаступником ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України є помилковим, а заява ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України правонаступником задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Натомість, як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції під час вирішення заяви позивача не було дотримано відповідних вимог, що призвело до неправильного вирішення відповідного питання.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Частиною 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене та враховуючи, що судом першої інстанції було неповне з'ясовано обставин, що мають значення для справи, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року у відповідній частині.
Керуючись статтями ст.ст. 312-313, 315, 317, 321-322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національні інформаційні системи" задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року в частині замінити сторони виконавчого провадження у справі №2а-18958/11/2670 Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-А, код ЄДРПОУ 25287988) на його правонаступника - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 39787008) скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну правонаступником відповідача Державне підприємство "Інформаційний центр" у справі № 2а-18958/11/2670 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Лічевецький
Повний текст ухвали виготовлено 17 вересня 2019 року