П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 вересня 2019 р. Категорія: 108020200м.ОдесаСправа № 420/1666/19
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
час і місце ухвалення: 17:20:56, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
ПозивачОСОБА_1 (паспорт)
Пред-к позивачаБиков Д.Ю. (адвокат, ордер)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування завданої шкоди, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування завданої шкоди, мотивуючи його тим, що рішення не містить конкретних обставин, які викликали сумніви, причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також переліку документів, надання яких могло б усунути сумніви в їх достовірності. Висновок митного органу щодо не підтвердження числового значення складових митної вартості товару є безпідставним, оскільки позивачем надано повний пакет документів, який у сукупності підтверджує заявлену ним митну вартість.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у позові відмовлено.
Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що ввезений транспортний засіб підлягав розмитненню відповідно до положень Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року за № 1077 (надалі - Порядок).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до фактичних обставин справи, для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500630/2018/0005405 від 05.12.2018 уповноваженою особою декларанта подані наступні документи: рахунок - фактура (інвойс) від 30.10.2018 № 18/588; декларація про походження товару від 15.11,2018 894/20, висновок експерта 894/20 від 15.11.2018, висновок про вартісні характеристика товару - Швайке за він кодом 034650/28 від 03.12.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 09.03.2018 № ЕХ648393 та від 26.04.2018 № S-S-O-l 16/18-00444 та інші товарно-супровідні документи.
18 січня 2019 року інспектором Одеської митниці ДФС було прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості № UA 500000/2019/000141/2, що був імпортований позивачем.
В оскаржуваному рішенні зазначено наступний товар: марка LEXUS, модель - СТ 200 Н, тип кузова - універсал, рік випуску - 2018, номер кузова - НОМЕР_1 , код товару НОМЕР_2 ; номер шасі - немає даних; номер двигуна - немає даних; кількість місць -5; колісна формула 4/2; тип двигуна - бензин; робочий об'єм циліндрів - 1798 куб см; Колір - білий, Призначення - для перевезення людей по дорогах загального користування, Тип кузову - універсал; 3 бензиновим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом (гібрид); календарний рік виготовлення 2018 (26.02.2018); модельний рік - 2018; Колісна формула: 4x2; Технічний стан: Пошкодження ЛФП, забруднено та пошкоджено салон та сидіння, відсутня ліва фара, пошкоджено бампер дній, капот, крило переднє ліве, підкрилок передній лівий, колісна арка передня ліва, і передні ліві, двері задні ліві, облицювання лівого порогу, поріг лівий, крило заднє ліве, вітряна подушка водія та колін водія, повітряна подушка пасажира та колін пасажира, протитуманна фара ліва, накладка лівої та правої протитуманної фари, лівий кронштейн передньої панелі, панель передня, диск переднього лівого колеса, приводний вал лівий, передній лівий поперечний важіль, передній лівий шарнір вісі, поворотний кулак лівого колеса, гальмовий диск та гальмовий супорт переднього лівого колеса, передній лівий гальмовий шланг, передній лівий датчик АБС, передній лівий важіль стабілізатора, рульова ліва тяга, прилад управління подушками безпеки, авто не заводиться, є вм'ятини на криші, блок запобіжників основний в моторному відсіку, захист двигуна, абсорбер бампера нижній, ліве дзеркало знизу, блок запобіжників внутрішній та передній лівій стойці, ремені безпеки передні правий і лівий, деформація панелі приладів, пошкодження лівої передньої стійки, ушкодження середньої стійки лівої. Торгова марка: LEXUS. Виробник: TOYOTA MOTOR EUROPE NV/SA. Країна походження: Японія.
Митну вартість товару (автомобіля) визначено 20200 євро.
Не погоджуючись із вищевикладеним, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UА500000/2019/0001412 від 18.01.2019 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).
Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом попередньої інстанцій, виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував тим, що позивачем до митного оформлення надані документи, які містять розбіжності, зокрема: 1) згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України від ,13.03.2012 № 4495-VI у випадку якщо рахунок сплачено, то до документів, які підтверджують митну вартість товарів віднесені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте, до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують митну вартість товарів.; 2) частиною 2 статті 368 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ передбачено, що при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Проте, до митного оформлення не надано документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України, які підтверджують митну вартість товарів.
Відтак, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що було встановлено судом попередньої інстанції та спростовує доводи позивача викладені у апеляційній скарзі щодо дослідження судом обставин, які не були предметом розгляду митного органу при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товару.
Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
З огляду на матеріали справи, декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, прийняттю рішення про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 60 Митного кодексу України).
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат).
Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну).
Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Як встановлено судом, за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019.
З метою забезпечення повноти оподаткування митним органом проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України, також враховано інформацію з системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet (звіт надано декларантом), за допомогою якого встановлено, що вартість колісного транспортного засобу, що оцінюється є більшою та становить 20200 євро.
Крім цього також враховано згенеровану АСМО форму контролю 106-2, відповідно до якої "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних тої арів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 20 200,00.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до рівня 20 200 Євро.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № иА500630/2018/005405 від 07.12.2018 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495- VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI колегія суддів вважає, що Одеською митницею ДФС прийнято правомірне рішення про коригування митної вартості № TJA500000/2019/0001412 від 18.01.2019.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі № 420/1666/19, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 18 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.