17 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/8421/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Тювик» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, ухвалене суддею Клименко О.М. у м. Львові о 16 год. 44 хв. у справі № 1.380.2019.001518 за адміністративним позовом приватного підприємства «Тювик» до Державної фіскальної служби України про зобов'язання зареєструвати податкову накладну,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 25 від 30.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з 23.11.2018 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням комісії ДФС № 973873/22406381 від 01.11.2018 року відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданої підприємством податкової накладної № 25 від 30.10.2017 року з підстави надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, як зазначає позивач на повідомлення відповідача ним подано документи, які підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операцій за зупиненою податковою накладною, у зв'язку з чим у відповідача, на думку позивача, відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач зазначив, що 12.11.2018 року на адресу відповідача надіслав скаргу на рішенням комісії ДФС № 973873/22406381 від 01.11.2018 року разом з бухгалтерськими та податковими документами, однак відповіді на скаргу у строк визначений статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач не надіслав. З цієї підстави, як вважає позивач, скарга вважається повністю задоволеною, податкова накладна повинна бути зареєстрована на наступний день після закінчення десятиденного строку для надіслання рішення за результатами розгляду скарги платника податків.
Позивач зазначив, що відповідач таким чином порушив його право на володіння майном, формування доходу підприємства та вважає, що захист порушених прав можливий шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 25 від 30.10.2017 року в ЄРПН.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, приватне підприємство «Тювик», який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
У обґрунтування апеляційних вимог, позивач зазначає те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а тому дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Таку позицію позивач пояснює тим, що 01.11.2018 року комісія ДФС прийняла рішенням № 973873/22406381, яким відмовила позивачу у реєстрації в ЄРПН поданої позивачем податкової накладної № 25 від 30.10.2017 року. 12.11.2018 року позивач на адресу відповідача надіслав скаргу на рішенням комісії ДФС України № 973873/22406381 від 01.11.2018 року разом з бухгалтерськими і податковими документами та просив зареєструвати податкову накладну № 25 від 30.10.2017 року. Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податків у строк, визначений підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПК України, в електронній формі засобами електронного зв'язку. На думку позивача, особа вважається такою, що отримала рішення про результати розгляду скарги, якщо скарга отримана ним на електронну адресу, яку особа вказала у скарзі. Однак, як зазначив позивач, в програмі «Електронний кабінет платника», надсилання такого рішення в законодавчо встановлений термін не відображено, а відображено лише 15.03.2019 року. В такому випадку, як зазначає позивач, скарга вважається повністю задоволеною, а податкова накладна повинна бути зареєстрована в ЄРПН на наступний день після закінчення десятиденного строку для надіслання рішення за результатами розгляду скарги платника податків. Крім того, позивач в апеляційній скарзі додаткового зазначив, що рішення за результатами розгляду скарги не відповідає вимогам, які до нього ставляться. З цих підстав вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що 12.11.2018 року позивач на адресу відповідача надіслав скаргу на рішенням комісії ДФС № 973873/22406381 від 01.11.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 30.10.2017 року. За наслідками розгляду скарги позивача, 12 листопада 2018 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення, яким скаргу залишила без задоволення, а рішення комісії Державної фіскальної служби України № 973873/22406381 від 01.11.2018 року без змін. Рішення за результатами розгляду скарги, Державна фіскальна служба України надіслала на електронну адресу приватного підприємства «Тювик» 21.11.2018 року, про що свідчить квитанція № 3. Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що позивач не оскаржує рішення комісії ДФС від 01.11.2018 року № 973873/22406381 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 07.07.2017 року між публічним акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» (замовник) та приватним підприємством «Тювик» (підрядник) укладено договір підряду № ДЗ-33 відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати у встановленому порядку роботи з будівництва, а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного договору.
30 жовтня 2017 року позивач склав податкову накладну № 25 на суму вартості виконаних робіт - 820323,08 грн., в тому числі ПДВ - 136720,51 грн. та 13 листопада 2017 року надіслав на реєстрацію в ЄРПН.
13.11.2017 року ДФС прийняло рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що надіслало позивачу квитанцію № 1. В цій квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.21. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК».
29.10.2018 року позивач подав до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції (Сколівське відділення) скаргу щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 25 від 30.10.2017 року, а також повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
01.11.2018 року комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення № 973873/22406381 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовила позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Не погодившись з цим рішенням, 12 листопада 2018 року позивач звернувся до відповідача із скаргою, в якій просив скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області № 973873/22406381 від 01.11.2018 року та прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної № 25 від 30.10.2017 року в ЄРПН.
21.11.2018 року Комісія ДФС України з питань розгляду скарг прийняла рішення № 45218/22406381/2, яким залишила скаргу без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів те, що відповідь на скаргу позивача про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняв та направив вчасно, не порушивши при цьому строку визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПК України. Тому, суд зробив висновок, що в задоволенні позову необхідно відмовити через відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Предметом спору у цій справі є зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 25 від 30.10.2017 року в ЄРПН з 23 листопада 2018 року, а підстава позову наявність, на думку позивача, умов передбачених підпунктом 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, які передбачають реєстрацію податкової накладної у випадку несвоєчасного прийняття та надіслання ДФС України рішення за результатами розгляду скарги з приводу відмови в реєстрації податкової накладної.
Відповідно до підпункту 201.16.1 та 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).
Згідно з пунктом 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Відповідно до пунктів 20, 21, 27 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України визначено особливості оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпунктів 56.23.1-56.23.4 пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;
- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 одночасно затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пунктів 12, 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 ПК України.
За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;
- залишає скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 15 цього ж Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що для належного підтвердження виконання комісією обов'язку передбаченого пунктом 15 Порядку № 117 від 21 лютого 2018 року визначальним є факт саме надіслання комісією вмотивованого рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання (далі - Порядок № 557).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 557 автор електронного документа (далі - автор) - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ;
адресат - юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, яким адресується електронний документ;
електронна адреса автора - адреса електронної пошти (e-mail) - запис, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені, що ідентифікує поштову скриньку автора, яка використовується автором для листування з контролюючими органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних автора.
В скарзі, яку подав позивач, ПП «Тювик» від імені керівника Лесюк Наталії Ярославівни (автор), зазначена електронна адреса, на яку надсилається рішення, прийняте за результатами розгляду скарги: ІНФОРМАЦІЯ_1
Однак, комісія ДФС з питань розгляду скарг, надіслала квитанцію № 3 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на іншу електронну адресу, ніж та, яка вказана у скарзі.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила.
В матеріалах справи є інформація про те, що Комісією ДФС з питань розгляду скарг 21.11.2018 року о 20 год. 15 хв. 06 сек. надіслано квитанцію № 3 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що Комісією ДФС з питань розгляду скарг прийнято рішення № 45218/22406381/2 від 21.11.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 25 від 20.10.2017 року в ЄРПН.
Проте, апеляційний суд зазначає, що відповідно до вимог Порядку № 117 та статті 56 Податкового кодексу України Комісія ДФС з питань розгляду скарг за результатами розгляду скарги приймає та надсилає рішення з цього приводу.
Квитанція № 3 не є рішенням, яке приймає Комісія ДФС з питань розгляду скарг за результатами розгляду скарги та не є доказом, який підтверджує факт надсилання рішення Комісією ДФС з питань розгляду скарг.
Апеляційний суд звертає увагу, що правовий статус квитанції № 3 нормативно не врегульований та нормативно-правовими актами не закріплений.
Крім того, в квитанції № 3, яка надіслана позивачу не міститься даних щодо номера податкової накладної і дати та найменування платника податків.
З наведеного, апеляційний суд зробив висновок, що рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг № 45218/22406381/2 від 21.11.2018 року не надіслано позивачу в межах 10-ти денного строку з моменту прийняття скарги.
Відтак, відповідно до правових норм підпункту 56.23.4 пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України та Порядку № 117, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем строку надсилання рішення за результатами розгляду скарги.
Суд першої інстанції належним чином не дослідив цих обставин та на думку апеляційного суду, формально підійшов до дослідження доказів, які є в матеріалах справи.
Водночас, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи те, що згідно з правовими нормами підпункту 56.23.4 пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України та Порядку № 117, скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вважається повністю задоволеною на користь платника податків, у разі не надіслання рішення за результатами розгляду скарги, протягом десяти днів з часу надходження скарги, з дня, наступного за останнім днем строку надсилання рішення за результатами розгляду скарги, то зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є єдиним та ефективним способом захисту порушеного права. В цьому випадку рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вважається автоматично скасованим і не потребує додаткового перегляду.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги
Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведених обставин судові витрати позивача, а саме судовий збір за подання позовної заяви, сплачений на підставі платіжного доручення № 3910 від 15.02.2019 року в сумі 1921,00 грн. та за подання апеляційної скарги, сплачений на підставі квитанції № 16 від 05.08.2019 року в сумі 2881,00 грн. необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Тювик» задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року в справі № 1.380.2019.001518 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Тювик» до Державної фіскальної служби України про зобов'язання зареєструвати податкову накладну задовольнити.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 25 від 30.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з 23.11.2018 року.
Стягнути на користь приватного підприємства «Тювик» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір в розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор
судді Т. В. Онишкевич
Я. С. Попко
Повний текст постанови складений 18.09.2019 року