18 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 504/2413/18
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
при секретарі Жигайлової О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності
У липні 2018 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду, просила скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 218, № 219, № 220 від 11.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96, ч. 12 ст. 96, ч. 13 ст. 96, як протиправні.
В обґрунтування позову зазначалось, що відповідачем без достатніх правових підстав було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, а тому прийняті відповідачем постанови № 218, № 219, № 220 від 11.05.2018 року по справі про адміністративне правопорушення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо реєстрації дозвільних документів на поставок виконання будівельних робіт та готовності об'єкта до експлуатації за вказаною вище адресою відсутня, що стало підставою для проведення перевірки.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.
Справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2018 року Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області звернулася до Департаменту ДАБІ в Одеській області із листом № 02-19/177, в якому просили надати інформацію про результати проведеної перевірки у сфері містобудівної діяльності відносно будівництва ОСОБА_1 у відповідності до норм чинного містобудівного законодавства.
05.03.2018 року Департаментом ДАБІ в Одеській області видано направлення № 209 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідош Р.В. на проведення позапланової перевірки на об'єкті: будівництво будівлі магазину на земельній ділянці з кадастровим номером 5122755900:02:001:0018 по АДРЕСА_3 , щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) ДАБІ України № 976 від 08.09.2015 року та листа Чорноморської селищної ради від 20.02.2018 року №02-19/177 щодо проведення позапланової перевірки за вказаною адресою.
За результатами проведеної перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідош Р.В. складено акт № 209 від 11.04.2018 року яким встановлено, що будівельно-монтажні роботи з будівництва двоповерхової будівлі магазину виконуються без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимогу ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та з грубим порушенням Державних будівельних норм, стандартів та правил, без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду, який є обов'язковим.
11.04.2018 року відповідачем, на підставі висновків акту перевірки, складено протоколи про адміністративні правопорушення.
11.04.2018 року відповідачем складено припис, з огляду на який Департамент ДАБІ в Одеській області вимагає зупинити будівельні роботи з будівництва двоповерхової будівлі магазину на земельній ділянці з кадастровим номером 5122755900:02:001:0018 по АДРЕСА_3 з дати складання припису.
Також, 11.04.2018 року відповідачем складено припис, з огляду на який Департамент ДАБІ в Одеській області з вимогою у місячний термін усунути порушення вимог містобудівного законодавства, в іншому випадку привести земельну ділянку в первинний стан (демонтувати).
Акт перевірки, протоколи про адміністративне правопорушення та приписи були направлені на адресу позивачки згідно з листом № 1015-01/11-3518 від 16.04.2018 року.
11.05.2018 року Департаментом ДАБІ в Одеській області прийнято постанови №218, №219, №220, згідно з якими, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень та застосовано адміністративні стягнення у вигляді штрафів. Зазначені постанови надіслані на адресу позивачки згідно з листом № 1015-01/11-4366 від 14.05.2018 року.
Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зазначено про протиправність призначення та, відповідно, проведення перевірки на об'єкті: будівництво будівлі магазину на земельній ділянці з кадастровим номером 5122755900:02:001:0018 по АДРЕСА_3 , щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та прийняті на підставі висновків вказаної перевірки постанов № 218, № 219, № 220 від 11.05.2018 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок №553) визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п.п.7, 9 Порядку №533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;
- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Пунктами 16-20 Порядку №533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушеня у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.
Як встановлено з направлення № 209 від 05.03.2018 року, підставою для проведення позапланової перевірки на об'єкті: будівництво будівлі магазину на земельній ділянці з кадастровим номером 5122755900:02:001:0018 по вул. Гвардійська, смт. Чорноморське, Лиманського району, Одеської області щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил став лист Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 20.02.2018 року № 02-19/177.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що у відповідності до ч. 1 ст. 41 «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку № 553, позапланова перевірка може бути проведена лише за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В данному випадку, з огляду на лист № 02-19/177 від 20.02.2018 року Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області просила Департамент ДАБІ в Одеській області надати інформацію, щодо результатів проведеної перевірки у сфері містобудівної діяльності відносно будівництва ОСОБА_1 у відповідності до норм чинного містобудівного законодавства, тобто зазначений лист є запитом про надання інформації, а не звернення про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (т.1 а.с.97).
З огляду на викладенні обставини, колегія суддів зазначає, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для призначення перевірки на об'єкті: будівництво будівлі магазину на земельній ділянці з кадастровим номером 5122755900:02:001:0018 по вул. Гвардійська, смт. Чорноморське, Лиманського району, Одеської області щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі листа Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 20.02.2018 року № 02-19/177, а тому судом першої інстанції вірно було прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Решта доводів апелянта висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов