Справа № 560/744/19
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
18 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (місце ухвалення рішення м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправним, скасування наказу та направлення,
В березні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці №184 від 21.09.2018 та направлення №809/18 від 21.09.2018 на проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці на підставі наказу від 21.09.2018 року за № 184 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.09.2018 року за № 809/18 проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зазначав, що з означеним вище наказом та із направленням про проведення інспекційного відвідування він не згідний. Спірний наказ, а також направлення відповідача не містить чітких посилань на норми матеріального законодавства (абзаци, пункти, підпункти тощо), що стали підставою для проведення позапланової перевірки - інспекційного відвідування. А відсутність погодження центрального органу виконавчої влади - Державної служби України з питань праці або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, ставить під сумнів достатніх підстав для проведення такого заходу контролю відповідачем. Крім того, підставою перевірки визначено відповідачем - службова записка інспекторів від 21.09.2018 за №150, однак згідно наданої позивачу копії службової записки, вона не відповідає тій, яка вказана у наказі на проведення інспекційного відвідування, оскільки відрізняється датою так як датована 20.09.2018. А тому позивач не погодився з оскаржуваним наказом та направленням на проведення інспекційного відвідування та, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправними, скасування наказу та направлення - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці №184 від 21.09.2018 "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління" стосовно інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права. Вказує, що позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення заходу державного контролю, тим самим втратив право на оскарження наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління" від 21.09.2018 року №184, тому надалі предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства про працю.
Згідно п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з п. 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області проведено відвідування ФОП ОСОБА_1 , який здійснює підприємницьку діяльність у приміщенні спеціалізованого магазину за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Службової записки від 21.09.2018.
Відповідачем 21.09.2018 прийнято наказ за №184, згідно якого вирішено провести інспекційне відвідування по додержанню законодавства про працю, зокрема, у ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до Направлення на проведення інспекційного відвідування за №809/18 від 21.09.2018 доручено проведення інспекційного відвідування по додержанню законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 , згідно наказу №184 від 21.09.2018 інспекторам Ящук Оксані Володимирівні та Кухар Людмилі Петрівні .
ФОП ОСОБА_1 допустив посадових осіб Управління Держпраці у Хмельницькій області до проведення заходу державного контролю у вигляді інспекційного відвідування.
З 21.09.2018 року по 24.09.2018 року працівниками відповідача проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №22/01/2733-ІВ від 24.09.2018.
Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.10.2018 за №22/508 накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 111690 грн, на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань праці Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.10.2018 за №22/508. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення. 14 лютого 2019 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - без змін.
Крім того, не погодившись з Наказом відповідача №184 та направленням на проведення інспекційного відвідування фізична особа - підприємця ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково дійшов висновку, що так як постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 року № 295 скасована на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 справа №826/8917/17, яка набрала законної сили 14.05.2019, тому під час проведення перевірки Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці повинно було керуватись нормами Закону, а не підзаконного нормативно-правового акту. Отже, спірний наказ №184 від 21.09.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі по тексту Закон № 877), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року, Кодексом законів про працю України.
Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 зазначеного Закону).
Згідно частини 1 статті 4 цього Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Статтею 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Приписами статті 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі Порядок 295).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент здійснення інспекційного відвідування та винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Порядок № 295 був чинний.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №295 здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).
Згідно п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 47 цього пункту; за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; за інформацією: Держстатута її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Суд встановив, що на підставі інформації викладеної у службовій записці головних державних інспекторів Хурс В.А. , Ящук О.В. , начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин (наказ Управління Держпраці у Хмельницькій області від 21.09.2018 року № 184).
В направленні № 809/18 від 21.09.2018 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вказана підстава для здійснення інспекційного відвідування наказ Управління Держпраці у Хмельницькій області від 21.09.2018 № 184 та предмет здійснення інспекційного відвідування додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
Оскаржуваний наказ №184 від 21.09.2018, виданий начальником Управління, містить інформацію, зокрема, щодо ФОП ОСОБА_1 про те, що останній прийнятий на підставі службової записки головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області Ящук О.В. та Кухар Л.П. №150 від 21.09.2018.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п.5 Порядку №295 підставою для проведення перевірки є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 47 цього пункту.
В матеріалах справи міститься службова записка датована 20 вересня 2018 року (а.с 8), на яку посилався відповідач в наказі №184 від 21.09.2018, як на підставу проведення інспекційного відвідування, що згідно штампу була зареєстрована за №150 21.09.2018, тому посилання позивача на протиправність проведення перевірки контролюючим органом у зв'язку з відсутністю службової записки є безпідставними та необґрунтованими.
З приводу доводів відповідача про те, що допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення заходу державного контролю, позивач втратив право на оскарження наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління" від 21.09.2018 року №184, тому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень законодавства про працю, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Згідно п. 16 Порядку у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Якщо ж допуск до перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав скаржників, оскільки після проведення перевірки права особи порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Вказані висновки суду узгодженні з правовою позицією Верховного Суду, викладені в постановах від 17 квітня 2019 року у справі №825/1439/17, від 21 лютого 2019 року у справі №807/2062/17, від 13 березня 2018 року в справі №804/1113/16, від 30 листопада 2018 у справі № 808/1641/15, від 30 листопада 2018 у справі №804/1297/16.
Таким чином, суд вважає, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці №184 від 21.09.2018 та направлення №809/18 від 21.09.2018 на проведення інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , оскільки права позивача можуть бути порушені лише наслідками проведення такої перевірки.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що відповідачем належно підтверджено правомірність своїх дій та рішень, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправним, скасування наказу та направлення скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 18 вересня 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.